Александр Стубб: між гольфом, НАТО і майбутнім Європи
Лідерство та виклики сучасної геополітики
Александр Стубб, президент Фінляндії з березня 2024 року, демонструє дивовижну енергію для людини своїх 56 років. Він не лише захоплений фітнесом, а й відмінний гольфіст. Його участь на полі для гольфу створила унікальний місток із президентом США Дональдом Трампом, який також багато часу проводить на власних гольф-полянах. У ролі посередника, Стубб намагається зберегти діалог між Європою та Америкою, особливо в умовах нових реалій членства Фінляндії в НАТО.
Однак, навіть у мирній зовнішності і дружніх іграх, політична риторика загострюється, адже справжні виклики стоять перед трансатлантичними союзами. Ситуація ускладнилася після заяв Трампа на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, коли він відстоював ідею присвоєння Гренландії, незважаючи на думку Датської сторони. Ця тема викликала широкий резонанс серед європейських лідерів.
Погляди на трансатлантичні відносини: розлом чи перехід?
Стубб радить зберігати спокій хоча і визнає, що обстановка напружена.
- Він розрізняє поняття «розлому» та «перехідного періоду», вважаючи так званий «перехід» більш реалістичним варіантом.
- На відміну від деяких колег, він не квапиться «кинути дитину з водою», тобто цілком не відхиляти старі цінності.
Водночас, знайти баланс непросто. Відверті суперечки між Стуббом та Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте свідчать про різний погляд на спроможність Європи захистити себе самостійно без підтримки Сполучених Штатів.
Чи може Європа стати самодостатньою у сфері безпеки?
У січні, виступаючи в Європарламенті, Марк Рютте саркастично пожартував з приводу єврооптимістів, які вважають, що Європа може протистояти Росії без США:
«Якщо хтось тут думає, що ЄС чи Європа загалом може захистити себе без Америки — продовжуйте марити».
Він додав, що для цього країнам доведеться витрачати до 10% ВВП на військові потреби.
Однак позиція Стубба кардинально відрізняється. Він вважає, щозагальна оборона Європи можлива — навіть без безпосередньої підтримки США. При цьому він наголосив:
- Фінляндія демонструє приклад ефективної системи стримування, побудованої на:
- Загальній військовій службі;
- Регулярних навчаннях між армією, поліцією, медичними службами та політиками;
- Цілісному налаштуванні на захист.
За його словами, ці уроки поступово запозичують і сусіди Фінляндії, зокрема Польща.
Відношення до культурних ідеалів та міжнародних норм
Стубб різко відкидає критику європейської культури, висловлену представниками адміністрації Трампа, які говорять про «цивілізаційне знищення» Європи. Йому також не подобається негативне ставлення Вашингтона до багатосторонніх інституцій і міжнародного права, адже саме США створили і довго підтримували ці структури після Другої світової війни.
Президент Фінляндії підкреслює:
- Хоче, щоб США залишалися лідером Заходу, хоча визнає, що сучасна адміністрація може мати інші пріоритети та стиль керування.
- Але Євросоюз також має взяти на себе відповідальність за захист західних цінностей.
Важливо, що він підтримує мир для України, який зберігатиме її незалежність і не допусте перемоги Росії. Референс до історії Фінляндії нагадує, що хоч країна і втратила території в сутичках із СРСР, але не втратила суверенітету, уникаючи політики «фінляндизації», яка призводить до обмеження автономії.
Україна та нові стандарти безпеки
Стубб вважає, що для України важливо вийти з війни з:
- Гарантіями безпеки з боку Європи та США;
- Членством в ЄС;
- Масштабним планом реконструкції.
Це, на його думку, не було б поганим результатом.
Відомо, що завдяки дружнім зв’язкам зі США, зокрема з Дональдом Трампом, Стубб зіграв певну роль у тому, щоб переконати американську сторону не тиснути на Київ із надмірними вимогами.
Водночас він розуміє, що світ суттєво змінився. Європа вже не є головним пріоритетом для Вашингтона — вона на третій сходинці після Західної півкулі та Індо-Тихоокеанського регіону. Близький Схід і Африка йдуть далі.
Майбутнє відносин Європи з США та світова архітектура влади
Стубб закликає Європу більше інвестувати у власну звичайну оборону, щоб будути більш стійкі відносини з Америкою. У цьому контексті він підкреслює необхідність реформ у міжнародних інституціях.
У своїй новій книзі «Трикутник влади: перерозподіл нового світового порядку» він виділяє три ключові центри сили:
- Глобальний Захід — потужний, але роздроблений;
- Глобальний Схід, під проводом Китаю — авторитарний;
- Глобальний Південь — швидко зростає, з великою кількістю населення, але відносно низьким доходом.
За словами Стубба, саме Глобальний Південь володіє ключовою силою впливати на напрямок світових процесів.
Щоб зберегти систему багатостороннього порядку з правилами, треба розширити роль середніх держав, зокрема Індії, Бразилії, Південної Африки та Нігерії. Цьому має сприяти, наприклад:
- Розширення постійних членів Ради Безпеки ООН;
- Обмеження права вето.
Гольф і політика: особисті взаємини та стратегія
Незважаючи на нерідкі розбіжності з Трампом, Стубб має його повагу, що виникло після їхньої спільної гри у гольф близько року тому. Колишній університетський гравець, Стубб продемонстрував свої вміння й навіть жартома спростував чутки про чесність Трампа на полі, зазначивши, що вони – команда.
Він високо оцінює харизму, чарівність і щедрість американського лідера, який у приватному житті може виглядати зовсім інакше, ніж у публічній площині. Стубб пропонує:
- Співпрацювати зі США там, де це можливо (НАТО, оборона, добрива, криголами, технології);
- Приймати різницю у поглядах щодо клімату і міжнародних норм.
При цьому радить не піддаватися зайвим емоціям, залишаючись «спокійним, зібраним і врівноваженим».
Цей портрет Александра Стубба як політика, спортсмена і стратега дає глибше розуміння викликів, що стоять перед Європою в новій геополітичній реальності, а також шляхи, які можуть допомогти зберегти баланс між старими й новими світовими порядками.
