У Кропивницькому вшанували 82-гу річницю трагічної депортації кримськотатарського народу
18 травня у місті Кропивницький відбулися урочистості з нагоди 82-ї річниці депортації кримських татар радянською владою — події, яка залишила гіркий слід в історії народу. На площі перед міськрадою та на будівлі Кіровоградської обласної адміністрації було приспущено державні прапори на знак скорботи.
День пам’яті і боротьби за права кримськотатарського народу
Про вшанування розповів Суспільному керівник пресслужби міської ради Сергій Якунін. В Україні 18 травня щорічно відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу, присвячений пам’яті жертв насильницької депортації.
Депортація кримських татар. Архів, Крим, 1944 рік
Події травня 1944 року: біль і розпач
Рівно 82 роки тому, в травні 1944-го, понад 200 тисяч кримських татар були насильно вигнані зі своєї рідної землі. Радянська влада зганяла людей у товарні вагони, а далі насувалася невідома й страшна доля — поневіряння, виснаження голодом і навіть смерть.
Основна хвиля депортації припала саме на дні з 18 по 20 травня, в розпалі Другої світової війни. 13 травня Крим покинули нацисти, і півострів опинився під контролем Червоної армії. Але згодом НКВД наказав виселити майже всіх кримських татар, що залишилися на півострові, — їх відправили в далекі райони Узбекистану, Казахстану й Таджикистану.
Причини депортації
Офіційна причина таким діям — звинувачення кримських татар у масовій державній зраді та співпраці з нацистами. Проте історичні факти свідчать, що приблизно 15% кримськотатарських чоловіків воювали на боці Червоної армії.
Визнання геноциду і історичні висновки
У 2015 році, після російської анексії Криму, український парламент визнав депортацію кримських татар геноцидом. Цим підкреслили масштаби трагедії, яка вплинула на весь кримськотатарський народ.
Депортація кримських татар. Архів, Крим, 1944 рік
Історичне тло: чому саме кримські татари?
Історик Володимир Мороз пояснює, що Сталінська політика вимивала корінне населення Криму через невдачу русифікації та позицію Криму як стратегічної бази для майбутніх військових планів СРСР.
“Офіційно кримських татар звинувачували у масовій співпраці з нацистами, але справжньою причиною була стратегічна роль Криму. Сталін планував використати півострів як плацдарм для захоплення Дарданелл, і тому відчистити територію було частиною цих планів.”
За словами історика, право на повернення до Криму родичі депортованих отримали лише в кінці 1980-х років, починаючи з 1989-го. При цьому родичі поверталися зі сподіванням на відновлення своїх земель і дома.
“Після довгих двотижневих поневірянь у жахливих умовах, у забруднених товарних вагонах без нормального харчування та води, повернулися ті, хто вижив. За офіційними даними – майже 191 тисяча, за оцінками татарських організацій — понад 420 тисяч осіб. За різними джерелами втрати людських життів коливаються від 40 до 190 тисяч.”
На будівлі Подільського районного суду розмістили банер “Крим – це Україна”. Суспільне Кропивницький
Символи солідарності: як Кропивницький підтримує кримських татар
Керівник пресслужби міськради Кропивницького наголосив, що у 2020 році на будівлі Подільського районного суду встановили банер із написом “Крим – це Україна”. Ініціатива належала місцевим громадським організаціям учасників АТО «Бойове братерство» та «Редут». Вони прагнули висловити підтримку кримськотатарському народу та нагадати суспільству про неприпустимість окупації півострова.
