У стінах Чернігівського військового госпіталю проходить лікування поранених воїнів, а водночас тут створюють документальне кіно. Воно не про безпосередні бої на фронті, а про людей, які щоденно відновлюють своє життя після важких травм.
У медичному закладі міста Чернігова прагнуть, щоб поранені військовослужбовці не відчували себе ізольованими від суспільства. Саме з цього прагнення виникла ідея масштабного кінопроєкту, який має на меті продемонструвати професійну щоденну діяльність госпіталю — роботу, зазвичай приховану від очей широкого загалу.
### Праця військових медиків — маловідома широкому загалу
Командир Чернігівського військового госпіталю та продюсер проєкту Віктор Писанко зазначає:
> «Робота лікаря, військового медика, медичного персоналу є переважно рутинною. Її рідко можна показати або відобразити, тому для суспільства вона залишається майже невідомою.
> Фактично ми формуємо ідеологічний соціум, у якому поранений військовослужбовець бачить, за що він воює. І саме це суттєво підвищує відсоток повернення солдатів після лікування в госпіталі. Воїн усвідомлює цінність своєї боротьби».
### “Ромашка” — перша історія документального циклу
Перший фільм документального проекту — «Ромашка» — вже доступний на стрімінгових платформах. У центрі сюжету — історія військового Олександра, який втратив ногу в бою. Однак це кіно не про травму як таку, а про мужність людини, яка шукає нове життя після поранення та доводить, що ампутація не є кінцем шляху.
Після отриманого каліцтва Олександр пройшов реабілітацію в госпіталі й повернувся до занять спортом. Фізичні терапевти наголошують, що подібний досвід надихає інших не замикатися у собі.
Асистентка фізичного терапевта Аліна Герасименко розповідає:
> «Ми працювали разом із Олександром протягом трьох місяців. Я прожила з ним цю історію і навіть з’являюся в кадрі, тож можна сказати, що я трохи “зірка”.
> Його шлях надихає інших хлопців — життя після серйозного поранення не закінчується. Навпаки, як у випадку Олександра, воно наповнюється новими яскравими барвами. Він займається дзюдо, бере участь у змаганнях, і його спосіб життя став ще активнішим, ніж до травми».
Щоденно в реабілітаційному залі проходять лікування десятки військових, і попри біль тут майже не побачити сумних облич.
Воїн Валерій, який проходить реабілітацію, з усмішкою ділиться:
> «Все чудово. Фізичні терапевти — справжні “садисти” (посміхається). Вони дійсно наполегливі, додають ваги на тренажери… Це допомагає тому, що при певних травмах задіюється одна група м’язів, а терапевти змушують працювати інші, щоб навантаження розподілялося рівномірно, не травмуючи пошкоджені ділянки».
### Майбутній фільм розкриє внутрішній світ госпіталю
Поки військові проходять курс лікування та відновлення, сам госпіталь зазнає змін. В найближчому майбутньому відділення реабілітації буде повністю оновлене. Масштабні роботи відбуваються й в інших підрозділах — від приймального відділення до операційних залів.
Отже, кінопроєкт висвітлює не лише історію окремої людини, а й розповідає про медичний колектив, який вкладає значний професійний досвід у модернізацію військового медичного закладу.
Начальник приймального відділення Ігор Слупський зауважує:
> «Приймальне відділення зазнало кардинальних змін. Оновлення ремонту — це лише частина справи. Головне — ми повністю оптимізували процеси, змінили структуру роботи, щоб надання допомоги пораненим, хворим і травмованим відбувалося просто, комфортно та максимально швидко».
Начальник офтальмологічного відділення Олексій Сірик підкреслює:
> «Раніше це було, можна сказати, “випалене поле”. Тепер маємо провідне відділення, де виконуються складні операції та створені найкращі умови для військових.
> Фільм має доносити до глядача реальність нинішньої війни, показувати людей, котрі перебувають у складних життєвих обставинах, та демонструвати, як вони справляються з викликами».
### Робота над кінопроєктом триває
Режисер документального циклу Максим Тузов сам проходить службу у Чернігівському військовому госпіталі. Саме тому він фіксує події не з позиції стороннього спостерігача, а як безпосередній учасник.
Він розповідає:
> «Я тут вже близько восьми місяців. За цей час шпиталь кардинально змінився. Я порівнюю сучасні фото та відео з тим, що було раніше. Роботи тривають, і незабаром це буде абсолютно новий медичний заклад».
Фільм «Ромашка» став першим у серії історій про Чернігівський військовий госпіталь. Команда проєкту вже працює над наступною стрічкою. Якщо початковий фільм присвячений індивідуальному шляху бійця після травми, наступний покаже людей, які щодня борються за життя і відновлення захисників.
Проєкт продовжує командир госпіталю Віктор Писанко:
> «Спочатку покажемо процес реабілітації, далі розкриємо, що означає життя після травми, відновлення й прозріння. Завершальна стрічка розкриє суть роботи військового медика, хірурга, військової медицини загалом.
> Це доволі складна для сприйняття тема, але вона заслуговує на увагу».
