Українські Сили оборони суттєво трансформують підходи до ведення війни на фронті. Якщо раніше головним завданням було стримування масованих штурмів противника на лінії бойового зіткнення, то сьогодні дедалі більше ударних операцій переміщуються в оперативну глибину окупованих територій. Українські безпілотники вже ведуть активний пошук і знищення російської військової логістики в районах Донецька, Маріуполя, Бердянська, а також на стратегічній трасі Таганрог – Джанкой, повідомляє УНН.
Фактично Україна намагається сформувати для російських сил так звану "кіл-зону" — зону, де будь-яке переміщення техніки, пального або особового складу набуває фатальної небезпеки. Масштабування цієї системи може не лише зірвати плани російських наступальних операцій, а й створити основу для подальших контрнаступальних дій.
Військові дії переходять у нову фазу
За останні місяці стало очевидним суттєве переформатування тактики. Українські дрони тепер працюють не лише в тактичній глибині 10–20 км, а й на відстанях 80, 120 і навіть понад 150 км від фронтової лінії. Під прицілом уже не лише бойові позиції, а й вантажівки, паливозаправники, системи протиповітряної оборони, склади та військові колони окупантів.
Особливо серйозного удару зазнала траса Р-280 "Новоросія" — головна транспортна артерія між Росією, окупованим південним регіоном України та Кримом. Тоді як раніше російські підрозділи вважали ці маршрути відносно безпечними, тепер навіть глибокі тилові дороги постійно перебувають під загрозою.
Ватажки російських "Z-каналів" відкрито жаліються на втрату ініціативи у "малому небі" та збільшення дальності українських ударів.
Hornet та MORRIGAN — нові українські безпілотні системи
Ударний потенціал здебільшого забезпечують не класичні FPV-дрони, а середньодальнобойні середні strike-дрони нового покоління. Нещодавно 412 бригада Nemesis Збройних сил України вперше продемонструвала дрон MORRIGAN, який активно виконує завдання на маршрутах між Маріуполем і Кримом.
Ці системи спеціально конструюються для ураження цілей в оперативній глибині, значно перевищуючи дальність FPV-дронів. Військовий аналітик Олександр Коваленко в коментарі УНН підкреслив, що саме завдяки таким безпілотникам Україна має змогу знищувати логістичні ланцюги противника в окупованих регіонах.
"Це саме Hornet. FPV-дрони не можуть літати так далеко. Навіть FPV-дрони з оптоволоконним зв’язком мають максимальну дальність близько 40–50 км. На 80 чи 120 км вони не діють. Тож усі ці удари по Маріуполю, Донецьку — це в основному Hornet," — зазначив експерт.
За його словами, Україна одночасно розробляє власні моделі таких систем, і напрямок middle strike стає одним із ключових у сучасному театрі бойових дій.
Для формування справжньої "кіл-зони" необхідна масова кількість дронів
Одні успішні удари не гарантують повної дезорганізації російської логістики. Коваленко наголошує, що для створення повноцінної "кіл-зони" на окупованих територіях потрібна значно більша кількість безпілотних апаратів.
"Для цього треба більше таких засобів. Їх потрібно застосовувати хоча б у масштабах, які росіяни нині використовують на окремих напрямках. Якщо враховувати всю лінію фронту, то йдеться не про сотні, а про тисячі дронів щодоби, можливо, навіть більше," — пояснив Коваленко.
Фактично це означає створення безперервного повітряного контролю над ключовими шляхами постачання противника.
В такій ситуації російська армія стикається з фундаментальною проблемою сучасної війни — неможливістю безпечно переміщувати резерви, боєприпаси та паливо.
Чому атаки по логістиці важливіші за масові штурми
Війна дедалі більше перетворюється на виснаження ресурсів ворога. Хоча Росія все ще має чисельну перевагу у живій силі та артилерії, значна армія не здатна вести ефективне наступальне діяч без стабільного постачання.
Саме тому Україна все частіше завдає ударів не по окопах, а по інфраструктурі — дорогах, мостах, паливних маршрутах та тиловому забезпеченню. Це більш економний та результативний метод послаблення сил супротивника.
Знищення вантажівки з боєприпасами чи паливної цистерни здатне зірвати проведення масштабної штурмової операції в конкретному секторі фронту. Окрім цього, російські війська вимушені посилено охороняти тилові території, розгортати додаткові системи протиповітряної оборони та розсівати склади.
Чи можливий великий контрнаступ
Питання масштабного українського контрнаступу залишається комплексним. Реальність фронту у 2026 році істотно відрізняється від 2022 чи навіть 2023 років. Висока щільність безпілотників, міно-польових загороджень і розвідувальних заходів значно ускладнює класичні проривні операції.
Проте саме середньодальнобойні strike-дрони можуть створити передумови для локальних проривів. Якщо українським військам вдасться системно паралізувати логістичні ланцюги супротивника на півдні, тактичне становище росіян різко ускладниться.
"Російським військам нікуди відступати, окрім Криму або території Російської Федерації. А Крим — це ще більш замкнутий регіон із обмеженими можливостями для маневру. Там приблизно 20 тисяч квадратних кілометрів, де всі позиції добре прогнозовані. Для них це вкрай складна ситуація," — пояснив Коваленко.
З цієї причини атаки на трасу Таганрог – Джанкой мають особливе стратегічне значення. Це не просто удари по окремих транспортних засобах, а стратегічна спроба поетапно "відірвати" окупаційні формування від постачання.
Чи зможе Україна переламати хід війни
Головним викликом для України наразі є не технології, а масштаби виробництва. Українські військові вже довели спроможність створювати сучасні безпілотні системи та ефективно їх застосовувати, але для кардинального перелому потрібно масове виготовлення цих апаратів.
Війна переходить у фазу індустріального протистояння дронів. Перемогу здобуде той, хто швидше нарощуватиме виробництво, адаптуватиме технології та підготує операторів. Хоч наразі передчасно прогнозувати швидкий крах російських позицій, Україна поступово формує нову реальність, де навіть глибокий тил більш не може вважатися безпечним.
Удари ЗСУ по логістиці РФ паралізують рух військ від Луганська до Криму — ISW
01.06.2026, 06:28 • 3462 перегляди
