ГО CAT-UA провела ретельний аналіз новин та емоцій, що панували у українських соціальних мережах у період з 7 по 13 березня 2026 року, зосереджуючись на інформаційному фоні, пов’язаному з війною. Індекс настроїв у соцмережах залишився на рівні мінус 14, що є незначною зміною в порівнянні з минулим тижнем, коли він становив мінус 13. За даними дослідження, настрої розподілилися таким чином: позитивні новини становили 28%, негативні – 42%, а неоднозначні повідомлення склали 30%.
В українському інформаційному просторі висока увага приділялась світовому порядку денному, очікуванням нових масштабних обстрілів та фронтовим подіям. Паралельно з цим користувачі відзначали Міжнародний жіночий день 8 березня та день народження Тараса Шевченка.
Позитивні тенденції:
- Власне використання Україною зброї, що привертає інтерес світової спільноти.
- Офіційна зустріч президента Володимира Зеленського з Резою Пахлаві.
- Активна діяльність операторів безпілотних літальних апаратів (зокрема, підрозділ СБС).
- Успішні удари по тилових районах Росії: Кубань, Брянськ, Краснодарський край.
- Плани створення національної системи ППО «Залізний купол».
- Розвиток партнерських відносин з Румунією.
- Постачання ракет для систем Patriot та дронів для Саудівської Аравії.
- Окремі фронтові успіхи українських військ.
Негативні аспекти:
- Постійні обстріли та жертви серед цивільного населення.
- Напружена угорська риторика стосовно України.
Неоднозначні повідомлення:
- Діяльність систем ППО.
- Вшанування загиблих воїнів.
- Бажання України до миру та хід переговорних процесів.
- Ситуація в Ірані і можливість тривалого конфлікту.
- Навчання українських військових у європейських країнах.
- Плани посилення мобілізації.
- Обговорення умов припинення вогню.
- Криза старого світового порядку, про яку заявляє керівник ГУР Костянтин Буданов.
- Можливе скасування нафтових санкцій проти Росії.
- Риторика Дональда Трампа, що нагадує заяви Володимира Путіна.
Сектор безпілотних літальних апаратів відіграє важливу роль, створюючи позитивний інформаційний фон як на фронті, так і у дипломатичних колах. Українські новинні медіа та чоловіча аудиторія активно слідкують за подіями на Близькому Сході. Особливої уваги заслуговує заява Володимира Зеленського, який повідомив про відправку групи військових експертів для навчання союзників із країн Затоки підтримці протидії іранським дронам. У ЗМІ також є численні згадки про переговори із США та арабськими державами (Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія) щодо закупівлі засобів перехоплення.
Позитивно сприйнято вибачення Fox News за помилкове приписування Америці успіхів українських перехоплювачів STING. Інтерес викликають Саудівська Аравія і заяви щодо захисту нафтових об’єктів, висвітлені Wall Street Journal. Заяви Дональда Трампа, що безпілотники для України не потрібні США, викликали обурення та іронічні коментарі, а також відгук Володимира Зеленського. У соцмережах поширюються оцінки ситуації, особливо помітний допис Ігоря Луценка, який відзначає ажіотаж навколо української зброї у Києві. Позитивний настрій підтримує фронтова динаміка — повідомлення про успішні удари розвідувальних БПЛА «Мерлін-ВР», а також дії наземних платформ, що взяли у полон кількох ворогів. У стратегічному контексті приваблює увагу комунікація Петра Єлізарова про розробку українського аналога «Залізного купола».
У соцмережах із задоволенням обговорюють одразу декілька тем:
- Успішні удари по Брянську, Тольятті та Кубані, а також збільшення кількості українських дронів.
- Старе інтерв’ю генерального директора заводу «Кремній Ел», де підкреслюється ключова роль заводу для військової електроніки.
- Дані, що свідчать про випуск Україною більшої кількості дронів за один день порівняно з Росією, з посиланнями на російські, хоч і часто перебільшені, втрати.
Також розвеселили коментарі Міністерства оборони України в російських соцмережах. Успішний удар у Краснодарському краї викликав хвилю жартів із жартівливими назвами «повітряні санкції», «вибухова енергія», «позапланова інспекція». Говорять про масштабну пожежу на терміналі для перевалки «Тихорецьк-Нафта», який є одним із найбільших пунктів перевантаження сировини для російських портів на Чорному морі.
Українці активно відзначають 8 березня, поєднуючи привітання з нагадуваннями про проблеми жінок, а день народження Тараса Шевченка викликає хвилю гордості. Соціальні мережі сповнені теплих слів на адресу українських жінок, які часто асоціюються не з традиційним святом весни і краси (що має радянське та російське коріння), а з важливою роллю у захисті країни: волонтерством, медициною, веденням бізнесу та іншими сферами. Основними авторами привітань є новинні сторінки та самі українські жінки. Після полудня увагу привернув «Марш жінок» — перший із початку війни — із вимогами протидії дискримінації та домаганням, а також підтримкою жінок, які перебувають у російському полоні.
У дні шевченківських свят соціальні мережі наповнилися цитатами поезій Кобзаря, бойовими закликами та рефлексіями. Висвітлюються різні грані його постаті для українського народу й значення творчості. Особливої уваги надається тому, що Тарас Шевченко передбачив екзистенційну боротьбу України з Росією та заклав основи національної витривалості. Широко поширюються ілюстрації, в тому числі колажі, створені за допомогою штучного інтелекту.
У різних контекстах часто повторюються тези про успіхи Збройних сил України на Південному напрямку. Президент Зеленський, зокрема під час зустрічі з прем’єр-міністром Нідерландів, наголошує на значному просуванні, звільненні понад 400 квадратних кілометрів територій. Військові експерти та аналітики підтримують ці оцінки, цитуючи дані Інституту вивчення війни (ISW) про перекидання російських сил із Покровська на Запорізький напрямок та зрив планів агресора на весну-літо. Радість викликала заява генерала Олександра Комаренка про майже повне звільнення Дніпропетровщини, із зазначенням, що залишилося лише кілька населених пунктів. Соціальні мережі сповнені стихійними спекуляціями щодо масштабних планів нового контрнаступу.
Напередодні річниці Будапештського меморандуму переважають гнівні реакції та звинувачення на адресу світової спільноти. Поширюються заяви Костянтина Буданова про руйнування старого світового порядку та експертні коментарі. Спостерігається і критика міжнародних політичних еліт, які змусили Україну підписати цей меморандум, що, на думку деяких, і стало причиною масштабної війни.
Опозиція використовує інформаційну кризу, пов’язану з добровольчим батальйоном «Госпітальєри», як привід для критики влади. Батальйон звинуватили у непрозорому використанні фінансів. Згадуються останні різкі заяви засновниці «Госпітальєрів» Яни Зінкевич щодо жіночої мобілізації. На підтримку добровольців швидко виступила мережа лідерів думок, серед яких Борис Береза. Захист базується на твердженнях про бездоганну репутацію Яни Зінкевич від близьких знавців. Пізніше спікери політичної сили «Європейська солідарність» звинуватили опозицію у спробах відволікти увагу суспільства від гучних корупційних скандалів із участю Сергія Федини.
Саме ж Яна Зінкевич відреагувала звітом про витрати на нову базу свого підрозділу та розпочала кампанію з підвищення фінансової прозорості.
Політично та емоційно резонансним став дзвінок Дональда Трампа Володимиру Путіну, а також можливе зняття санкцій, що викликали новий спалах гніву на адресу США. Користувачі соцмереж іронізують над заявами про «конструктивність розмови» – формулюванням, яке Трамп традиційно використовує після подібних контактів. Висуваються припущення, що призупинені санкції проти Росії можуть не бути відновленими. Політичні блогери вказують і на те, що Європа нібито може підтримати Путіна через страх перед енергетичною кризою. Дональд Трамп мотивує свої дії прагненням знизити ціни на нафту, але йому також дорікають за розв’язання війни проти Ірану. Інші міркують про бажання Путіна налагодити відносини з Іраном та отримати в обмін припинення бойових дій в Україні, посилаючись на слова Трампа, які цитує М. Накі.
У прорадянському сегменті відзначається гордість з приводу цієї розмови. Підкреслюють, що це не поодинокий випадок, а «перший дзвінок кризи на Близькому Сході». Зазначають, що переговори із Іраном ведуть дві наддержави, які керують світовою політикою. Тему України також зачіпають, але в контексті однієї з багатьох питань, поряд із Венесуелою.
Ситуація на фронті викликає і тривогу, і водночас надію. Протягом тижня повідомлення про успіхи ЗСУ не спростовують тривожні звіти з Покровського, Костянтинівського та Гуляйпільського напрямків, де відбуваються активні ворожі штурми, підтверджені військовими речниками, зокрема Віктором Волошиним. Особливо тривожною стала новина про захоплення села на Сумщині. Проте в інформаційному полі присутня й надія на подальший відсіч ворога, наступ українських військ і відкидання сил агресора.
Інцидент із атакою на шпиталь у Донецьку викликав значну кількість погроз, анонсів і неоднозначної комунікації. Російські патріотичні блогери та воєнні кореспонденти активно обговорюють удар по військовій лікарні. Міністерство оборони РФ кваліфікує дії як теракт, тоді як неофіційні джерела підвищують планку до злочину проти людства, а також погрожують посиленими ударами по українській інфраструктурі та навіть її мінуванням. Водночас офіційне Міноборони РФ стверджує, що лікарня «ніколи не була військовим об’єктом», і вважає дії українського керівництва грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та моралі.
Новина про втечу Віталія Суркова з Росії, на якого заведено кримінальну справу, стала знаковою подією в українському інформаційному просторі. Зуркова звинувачують у розкраданні мільярдів гривень, призначених для так званої «спецоперації». Після оголошення підозри він покинув РФ і планує переховуватися за кордоном. Володимир Гордон у своєму коментарі наголосив на цінності Суркова як людини, котра володіє компроматом на Путіна.
Емоційна динаміка українців за темами, пов’язаними з війною, за дослідженням CAT-UA:
- Гнів (30,8%) — спрямований на російських агресорів через обстріли, влучання по цивільних, атаки на поїзди; на Дональда Трампа та політику США; на російських політтехнологів в Угорщині; а також у конфліктах навколо територіальної цілісності та батальйону «Госпітальєри»;
- Тривога (18,5%) — через події на фронті (Покровський напрямок, Сумська область), наслідки війни з Іраном (зростання цін на нафту, проблеми ППО); а також через «прогнози Ванги»;
- Радість (13,5%) — через удари по тилових районах Росії (найбільше згадок про Донецьк і Армавір), успіхи Збройних сил на півдні, ліквідацію ворогів, виправлення FOX News за помилкове висвітлення перехоплювачів, затримання підозрілого корабля Швецією;
- Сум (13,4%) — переважно через військові некрологи та новини про загиблих або постраждалих цивільних; також згадки про події 2019 року та сумний колаж від ДТЕК «40 днів по енергетиці, зруйнованій Росією»;
- Гордість (11,9%) — через наявність у України стратегічних козирів (заявки Володимира Зеленського), історії героїзму воїнів і підрозділів (зокрема, Національна поліція на фронті);
- Надія (5,9%) — на створення українського «Залізного купола» (за словами Петра Єлізарова), на перемогу, прихід весни, молитви та новий наступ ЗСУ;
- Вдячність (3,2%) — подяка жінкам у Збройних силах, волонтеркам, сім’ям військових, а також надія на підтримку світу та занепад російської економіки;
- Сміх (1,5%) — через реакцію росіян на українську відповідь на удари по Брянську, а також на кумедні моменти щодо російської армії;
- Втома (1,3%) — у постах з нагоди дня народження Тараса Шевченка, про весну, яка настала під час війни, та спогади про події березня 2022 року.
Додаткова інформація щодо методології дослідження
Згідно з методологією CAT-UA, за допомогою автоматизованих систем моніторингу здійснюється збір повного обсягу згадок військових термінів – понад 300 тисяч дописів щоденно за 50 ключовими пошуковими словами. З цих повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki та TikTok, випадковим чином відбирається близько 1350 дописів на день (приблизно 0,25% від загальної кількості). Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення систематично досліджує настрої в соціальних мережах і готує аналітичні звіти для військово-політичного керівництва України задля посилення інформаційної стійкості, незважаючи на спроби російського режиму руйнувати інформаційне поле.
Ілюстративний колаж підготовано сайтом outsidethebeltway.com.
Команда «Детектора медіа» вже понад 20 років виконує функції наглядового органу за українськими медіа. Фахівці організації аналізують якість контенту й сприяють дотриманню професійних та етичних стандартів медіагравцями, щоб інформація була достовірною та повною. З нагоди 22-річного ювілею видання «Детектор медіа» відновлює роботу Спільноти — кола активних людей, які готові підтримувати видання фінансово, долучатися до формування ідей і отримувати ексклюзивні матеріали про стан українських медіа. Особливо важливим є те, що якісна журналістика сьогодні набуває особливого значення.
