Спіраль ескалації на Близькому Сході, що виникла внаслідок ударів США та Ізраїлю по Ірану, призвела до суттєвого збільшення попиту на російські енергетичні ресурси. Про це в п’ятницю, 6 березня, повідомив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.
Він зазначив: «Ми фіксуємо помітне зростання потреби у російських енергетичних ресурсах у зв’язку з війною в регіоні. Росія залишається стабільним і надійним постачальником як нафти, так і газу – як трубопровідного, так і скрапленого природного газу». Пєсков підкреслив, що Москва здатна гарантувати безперебійність виконання усіх контрактних зобов’язань щодо постачання енергоносіїв.
Висловлення Кремля відбулося після того, як США надали Індії тимчасове звільнення від санкцій, що дозволяє Нью-Делі закуповувати російську нафту, яка наразі перебуває в морі без можливості доставити її до споживачів. Цей крок ухвалено на тлі подальшої нестабільності світових енергетичних ринків, викликаної конфліктом на Близькому Сході.
Контекст ескалації конфлікту полягає у наступному:
1. Удар США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого спричинив загибель верховного духовного лідера аятолли Алі Хаменеї та кількох високопоставлених військових посадовців.
2. Тегеран відповів ракетними та безпілотними атаками на Ізраїль і на ряд країн Перської затоки, де розташовані американські військові бази.
3. Слідство цих подій – загострення регіональної кризи та порушення нормального функціонування світових ринків енергоресурсів.
У цьому контексті Міністерство фінансів США офіційно заявило, що надання Індії 30-денного звільнення від санкцій є виключно тимчасовим і не призведе до значного збільшення фінансових надходжень для Росії. Міністр фінансів Скотт Бессент наголосив, що це рішення має «навмисно короткостроковий» характер.
До ескалації конфлікту Вашингтон критикував Індію за продовження купівлі російської нафти, аргументуючи це тим, що такі закупівлі сприяють фінансуванню війни Росії проти України. Водночас Дмитро Пєсков зазначив, що значні покупці, зокрема Індія та Китай, керуються суто власними національними інтересами.
Він додав: «Ми діємо аналогічно. Москву цікавить підтримка співпраці, зокрема у сфері енергетики та торгівлі енергоносіями, як з Індією, так і з Китаєм».
Іран є одним із найбільших у світі виробників нафти та відіграє важливу роль у світових енергетичних потоках через Ормузьку протоку — стратегічний морський шлях, яким здійснюється близько третини світової торгівлі нафтою.
Ескалація конфлікту викликала занепокоєння щодо можливих перебоїв у постачанні енергоносіїв, що змусило низку покупців шукати альтернативні джерела постачання. Серед таких альтернатив Росія, експорт нафти якої перебуває під санкційними обмеженнями Заходу від початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Додатково, у період загострення регіонального конфлікту варто звернути увагу на супровідні події, що висвітлюють контекст:
– Поки Іран охоплений наслідками війни, мирні переговори зайшли у глухий кут.
– Україна веде активні бойові дії, відвойовуючи майже 400 квадратних кілометрів території.
– NEWSMAX, медіа, пов’язане з колишнім президентом Дональдом Трампом, здійснює свою діяльність у Києві, що породжує дискусії щодо формування подальших наративів у регіоні.
Ці фактори, разом із зростанням попиту на російські енергоресурси, яскраво ілюструють складну ситуацію на глобальному енергетичному ринку, яка балансує між військовим конфліктом і економічними інтересами ключових гравців.
