Війна на Близькому Сході висвітлила низку фундаментальних викликів, з якими наразі стикається НАТО, і які можуть суттєво підірвати здатність Альянсу вести триватиме протистояння високої інтенсивності. Серед головних проблем — гострий дефіцит боєприпасів, обмежені можливості військово-морських сил, труднощі з досягненням переваги в повітряному просторі, а також відсутність консолідованих рішень між союзними державами.
Незважаючи на те, що НАТО не брало безпосередньої участі у американо-ізраїльському конфлікті в Ірані, ця війна виявила “вразливі місця” в оборонній системі Альянсу, які можуть стати причиною його поразки у разі агресії з боку Росії, як повідомляє видання Politico. Європейські військові експерти попереджають, що Москва потенційно здатна розпочати напад на члена НАТО вже до 2029 року, що підкреслює критичну потребу у бойовій готовності і політичній єдності організації.
У ході розмов із кількома дипломатами, чинними та колишніми посадовцями НАТО, а також експертами з оборонної сфери, видання виокремило п’ять ключових прогалин, які стали очевидними в результаті війни на Близькому Сході.
1. Гострий дефіцит боєприпасів
Війна в Ірані загострила критичну проблему нестачі боєприпасів у НАТО. Зокрема, Сполучені Штати використали близько половини своїх запасів важливих протиповітряних ракет Patriot, тоді як французькі представники застерігають про швидке вичерпання запасів ракет Aster і Mica вже в перші два тижні конфлікту. З огляду на те, що Росія щомісяця випускає від 6000 до 7000 одноразових безпілотників, союзники Альянсу опиняються під загрозою виснаження запасів високоефективних протиповітряних ракет уже за кілька тижнів, зауважує Джастін Бронк, провідний науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту збройних сил Великої Британії.
Він підкреслює необхідність розробки більш доступних перехоплювачів класу “повітря-повітря” і пропонує зосередитися на дешевших альтернативах Patriot, таких як лазерно-навідувана ракета AGR-20. Окрім цього, важливо створювати пасивні засоби оборони, серед яких — бетонні укриття для літаків підвищеної міцності. Тема дефіциту боєприпасів стане центральною на саміті лідерів НАТО в липні.
2. Втрата повітряної домінації
Незважаючи на масштабні повітряні операції США, Іран продовжує завдавати понад 5000 ракетних і безпілотних атак по сусідніх країнах Перської затоки. У зв’язку із цим НАТО змушене переосмислити свою повітряну перевагу і шукати інноваційні рішення для стримування Росії. Пріоритетом мають стати інвестиції в високоточну зброю далекого радіуса дії, здатну нищити виробничі потужності російських безпілотників та військові об’єкти, розташовані в глибині країни.
3. Обмежені можливості військово-морських сил
Відсутність ефективного розгортання військово-морських сил із європейської сторони демонструє критичний недолік інвестицій у флот НАТО. У гіпотетичному конфлікті з Росією військово-морські сили відіграватимуть ключову роль у контролі підводних човнів біля Кольського півострова на півночі Російської Федерації, а також у нейтралізації кораблів із крилатими ракетами “Калібр” далекої дальності, зазначає Сідхарт Каушал, експерт з морської безпеки Королівського інституту міжнародних відносин (RUSI). За його словами, НАТО потрібно посилити спільну інфраструктуру з технічного обслуговування військових суден, вирішити проблему нестачі кваліфікованого персоналу та інвестувати у універсальні кораблі, пристосовані до виконання різноманітних завдань.
4. Затяжний внутрішній розкол
Війна ще більше загострила внутрішні суперечності в НАТО. Зокрема, європейські країни не реагують на вимоги колишнього президента США Дональда Трампа щодо збільшення військової підтримки. Це, у свою чергу, підштовхує Вашингтон до розробки варіантів дій у відповідь. Європейські столиці повинні більш чітко пов’язати свою підтримку відновлення Ормузької протоки із зобов’язаннями США стосовно безпеки Альянсу.
5. Важливість України
У перші дні конфлікту в Ірані Україна направила до регіону своїх фахівців із безпілотників, які володіють значним досвідом у використанні вітчизняних перехоплювачів для знищення іранських безпілотників типу “Шахед”, що активно застосовуються Росією. НАТО оперативно розширило інституційні зв’язки з Україною, започаткувавши спільний навчально-дослідницький центр у Польщі, а також створивши нову промислову програму з придбання інноваційних технологій під назвою UNITE-Brave NATO. Зараз Альянс фокусується на формуванні “поясу” протидії безпілотним апаратам ближче до російського кордону, який має стати першим рубежем оборони, підкреслює Джастін Бронк.
Слід також зазначити, що американські військові випадково розголосили інформацію про розташування ядерної зброї НАТО в Європі — це витік даних через відкриті джерела, які могли опинитися у розпорядженні російських спецслужб.
Раніше аналітики Institute for the Study of War повідомляли про підготовку Кремля до потенційного конфлікту з країнами Балтії. За їхньою оцінкою, Росія формує інформаційне та військове підґрунтя, що може слугувати основою для агресії проти держав Альянсу.
