Західні розвідувальні служби попереджають, що Москва здатна й надалі діяти в «сірій зоні», застосовуючи диверсійні акти та кібернетичні атаки проти європейських держав. Кремль підозрюють у причетності до низки таємних операцій на території країн НАТО, що може призвести до серйозних наслідків і навіть небезпечної ескалації конфлікту.
За інформацією британського видання The Telegraph, а також із слів західних офіційних осіб, Володимир Путін уникає відкритого військового зіткнення з Альянсом, проте активно використовує гібридні методи ведення війни. В оцінках західних експертів, Кремль демонструє значний «апетит» до проведення операцій, які залишаються нижче рівня відкритої збройної агресії. Зокрема, це диверсії, кібератаки та інші приховані акції.
Ключові тези із заяв представників західних спецслужб:
1. Прагнення Росії уникнути прямої конфронтації з НАТО очевидне, але існує високий ризик несприятливого прорахунку.
2. Москва пов’язують із низкою таємних атак на військові та інфраструктурні об’єкти в країнах Альянсу, серед яких:
– склад у Великій Британії;
– оборонне підприємство в Естонії;
– залізнична інфраструктура Польщі.
Одночасно Кремль значно загострює ситуацію у відповідь на активне використання Україною британських безпілотних літальних апаратів та ракет для ударів по ворожих військових і енергетичних цілях на території РФ. Після передачі Києву креслень для виготовлення ракет Storm Shadow Москва почала відкрито погрожувати ударами по оборонним підприємствам Великої Британії.
Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова у четвер заявила, що Лондон може зіткнутися з «катастрофічними наслідками» через підтримку України. За її словами, будь-які британські військові об’єкти та озброєння в Україні або поза її межами можуть стати мішенню у відповідь на удари по російській території, нанесені із використанням британського озброєння.
Західні офіційні особи розцінюють подібні заяви як типову складову російської пропаганди, покликану залякати союзників України і примусити їх зменшити військову допомогу Києву.
Що стосується можливого загострення відносин із НАТО, західні посадовці застерігають, що, попри небажання Кремля розпочинати відкритий конфлікт, ризик небезпечної ескалації залишається суттєвим. Вони наголошують на необхідності зберігати пильність щодо гібридних загроз.
Важливі моменти у цій площині включають:
– Звинувачення Росії у вбивствах громадян на території Великої Британії, які сприймаються західними спецслужбами як реальний прояв загрози.
– Тривожний потенціал для того, що один із диверсійних актів або кібероперацій, проведених Москвою, вийде з-під контролю, що призведе до прямих сутичок із силами НАТО.
У контексті геополітичних подій слід також відзначити, що колишній президент США Дональд Трамп не проявляв значного занепокоєння щодо можливості російської агресії проти членів НАТО.
Водночас у Європі зростає стурбованість через випробування Росією готовності Альянсу до колективної оборони. Зокрема, упродовж останніх кількох тижнів російські безпілотники неодноразово порушували повітряний простір країн-членів НАТО, зокрема Румунії та Польщі. На цьому фоні європейські лідери побоюються, що Кремль може навмисно спровокувати обмежену військову провокацію або інцидент з метою зрозуміти масштаби готовності Альянсу до реакції.
Крім того, 27 серпня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко здійснив несподіваний візит до Росії, де має намір провести переговори із президентом РФ, що також викликає додаткову увагу міжнародної спільноти.
Таким чином, ситуація навколо гібридних операцій Росії в Європі залишається напруженою і вимагає посиленої уваги відповідних структур та міжнародних партнерів.
