Адміністрація колишнього президента США Дональда Трампа демонструє дедалі більш критичний підхід до глави Кремля Владіміра Путіна. Виникнення такого ставлення зумовлене впевненістю американських посадовців у тому, що російський лідер намагався маніпулювати президентом США і не сприймав ані його особисто, ані Сполучені Штати всерйоз. Про це в інтерв’ю німецькому виданню DW розповів норвезький історик, професор Єльського університету та експерт із питань холодної війни Одд Арне Вестад.
За словами Вестада, Дональд Трамп відчуває роздратування через Путіна. Спершу він розраховував, що, повернувшись на пост президента, зможе досягти певних домовленостей, у межах яких Кремль приєднається до його прагнення швидко припинити війну, але ці очікування не виправдалися.
Професор підкреслює, що саме специфічний стиль комунікації Путіна сформував відповідне сприйняття в Білому домі:
– Манера висловлювання та формулювання, які застосовує Владімір Путін, як під час особистих зустрічей із Трампом, так і в публічних виступах.
– Ці комунікативні особливості створюють у Трампа та деяких його найближчих помічників враження, що Кремль не сприймає Сполучені Штати та їхнього лідера серйозно, а скоріше ставиться до них як до об’єкта для політичних ігор.
Водночас історик звертає увагу на те, що зміна тону щодо Кремля не означає автоматичного посилення симпатій і підтримки України з боку Вашингтона. Він наголошує, що для Трампа неприпустимою є будь-яка форма маніпуляції, як з боку внутрішніх опонентів, так і з боку іноземних керівників, що спричинило зміну настроїв у його адміністрації.
Одд Арне Вестад окреслює ключові моменти стану ситуації на фронті та прогнозує подальший розвиток війни:
1. Війна набуває затяжного характеру, адже жодна зі сторін наразі не володіє достатніми ресурсами для вирішального прориву.
2. Росія має обмежені можливості на полі бою, а Україна залишається у складній позиції через залежність від обмежених військових ресурсів.
3. Все буде залежати від того, наскільки російська сторона спроможна витримати виснаження своїх матеріальних і людських резервів, які продовжують поступово зменшуватися через масштабні втрати на сході України.
4. Кремль, ймовірно, намагатиметься максимально використати наявний військовий потенціал, а потім може демонструвати готовність до переговорів.
За словами експерта, Путін навряд чи обере один підхід і, найімовірніше, поєднає:
– Зусилля щодо досягнення бодай мінімальних успіхів на полі бою при обмежених ресурсах.
– Тимчасове імітування готовності до дипломатичних переговорів про припинення вогню, коли стане зрозуміло, що військовий прорив недосяжний.
Вестад також виключає можливість реалізації прогнозів Кремля щодо втоми Заходу або політичного розколу в Європі та США, що могли б зіграти на користь Росії. Він підкреслює:
– Шанси на подібний розвиток подій є практично нульовими.
– Історія показує, що подібні очікування не виправдовувалися.
– Ідея про те, що політичні потрясіння у західних країнах або крах демократичних процесів в Європі та США врятують Росію, залишається нереальною утопією.
Погляди професора свідчать, що тривала війна призводить до поступового ослаблення Росії. Він також відзначає, що:
– Якщо Росія опиниться у ситуації залучення до масштабніших конфліктів, ніж нинішній, це може загрожувати існуванню самої російської держави.
– Будь-яка така ескалація може призвести до сценарію, подібного до того, який стався з Австро-Угорською імперією та Російською імперією, які втягнулися в значніші війни, ніж були здатні виграти.
Із нагадуванням: після повернення Дональда Трампа до влади він неодноразово заявляв, що зможе швидко домовитися з Владіміром Путіним про закінчення війни. Проте останнім часом американські та європейські ЗМІ фіксують зміну його ставлення до Кремля. Зокрема, Трамп уже не розглядає особисті відносини з Путіним як гарантію швидкого миру, а адміністрації США дедалі складніше уникати прямої позиції щодо конфлікту без значних політичних наслідків.
