Як IT-спеціалісту пробитися в цифрову армію України: реальна історія Олексія Куца
Олексій Куц, IT-фахівець, ділився своїм досвідом у LinkedIn, де розповідав, як він намагався достукатися до Міністерства оборони, дзвонив у академії трьох різних міст, і зрештою, через місяці переписки з Генштабом, зміг перевестися з тилової частини у бойову та увійти в новостворену IT-вертикаль Збройних сил України. Ми поспілкувалися з Олексієм, щоб дізнатися, як функціонує ця структура зсередини і кому саме підходить роль цифровізатора армії.
Зміст
Життя до війська
Розкажіть про свій IT-досвід: звідки починали і скільки часу працювали?
Я закінчив Запорізьку державну інженерну академію у 2003 році з відзнакою за спеціальністю «Програмне забезпечення автоматизованих систем». Після випуску влаштувався програмістом у «Укртелеком», де згодом очолив відділ таксофонного цеху. Провів там приблизно рік.
Після одруження повернувся до свого рідного містечка з населенням у 16 тисяч, де IT-ринок був майже відсутній. Тож мені довелося працювати у бухгалтерії в держсекторі, займатися зв’язком і навіть вести приватний бізнес — все, що завгодно, але не програмування.
Повернувся до IT тільки у 2021 році: друзі зі студентських часів запросили мене у їхню запорізьку компанію Face IT. Я приєднався на позицію Ruby-розробника. Під час війни займався радше Data Science — парсингом, скрапінгом, аналізом даних, ніж типово вебпрограмуванням.
Іншим важливим етапом стала остання робота перед мобілізацією — шість місяців SQL-розробником для мережі маркетів «Аврора».
Мобілізація: ВЛК, взвод охорони та «день бабака» в ТЦК
Як проходила ваша мобілізація, і коли саме це сталося?
Я переселенець із Херсонщини, маю невиліковний артрит і не сподівався, що мене мобілізують. Та через дефіцит кадрів до війська почали залучати людей з різними станами здоров’я.
У серпні 2025 року поліція разом із працівниками ТЦК перевірила документи просто на вулиці і повідомила, що я підпадаю під мобілізацію. В моєму випадку медкомісія визнала мене обмежено придатним, але це не завадило бути зарахованим до взводу охорони Калуського РТЦК.
Півроку я служив у роті охорони: наглядав за будівлею, здійснював пропускний режим, направляв відвідувачів і просто стояв на посту. Загалом, робота обмежувалася забезпеченням безпеки об’єкта без активної участі в бойових діях.
Перші спроби змінити систему: відбір на «Оберіг» та поліграф
Чи зверталися до командування з проханням про більш відповідну посаду? Як реагували?
Так, я інформував керівництво про освіту і фах, неодноразово просив переведення. У військовому квитку навіть записали: оператор спеціального програмного забезпечення, але в частині це ніяк не впливало.
У грудні 2025 року дізнався про створення IT-вертикалі у ЗСУ — через Defense-форум. Записався на курси оператора системи «Оберіг» у Львові на початку 2026 року. Відбір нагадував прескрінінг, але з’явилось нове правило: пройти поліграф могли лише ті, хто має статус учасника бойових дій (УБД).
Наша група складалася з 40 осіб, четверо без статусу УБД отримали відмову без пояснень — ні диплом, ні навички не враховувалися. Через два дні нас повернули назад у частину.
Шлях до офіцерського звання та бюрократичний глухий кут
Як ви дізналися про посаду цифрового офіцера і що було далі?
Чтобы дізнатися більше, почав писати у LinkedIn, намагаючись достукатися до Міністерства оборони. Прямий контакт встановився з Артемом Романюковим — тодішнім очільником Директорату цифрової трансформації, який підтвердив, що офіцерське звання для цієї посади обов’язкове і що порядок прийому ще формується.
Оскільки в мене не було військової кафедри в дипломі, вирішив здобути первинне офіцерське звання через додаткове навчання. Звернувся до військових академій у Львові, Одесі та Києві і зупинився на Київському Військовому інституті телекомунікацій.
У лютому 2026 пройшов додаткову медкомісію, але інститут не міг допустити мене до іспитів без затвердження з Генштабу. Писав запити у різні інстанції, але отримував лише формальні відповіді. В результаті не встиг на березневий набір — новий оголосили лише на червень.
Пошук альтернатив: ДССТ, 3-й та 12-й армійські корпуси
Як ви провели час очікування і чи були інші варіанти?
Поради побратимів були простими: «Переводься швидше в бойову частину, буде легше знайти IT-позицію». У січні 2026 року відкрився пілотний проект цифрової вертикалі в Державній спеціальній службі транспорту, але бюрократія ускладнювала перехід.
Заявився також до Третього армійського корпусу, де розглянули мене спочатку на техпідтримку, а потім перевели у групу Служби захисту інформації. Врешті-решт знайшов вакансію в 12-му армійському корпусі, де шукали людей саме для IT-вертикалі з посадою Project Manager, Product Manager, Business Analyst і Data Analyst.
Після співбесіди мене взяли на посаду штаб-сержанта 3-ї категорії цифрового розвитку штабу. За обігом документів і переведення відповідав застосунок «Армія+», тож процес завершився за тиждень без обов’язкової згоди командира.
Що з офіцерським званням?
У частині на три IT-позиції припадає один офіцер і два штаб-сержанти. Оскільки моя – штаб-сержантська, офіцерське звання не було обов’язкове на початку. Хоча у березні Президент підписав указ, який дозволяє отримати офіцерське звання IT-спеціалістам без традиційної військової підготовки. Таким чином найближчим часом може з’явитися й така нагода.
Реалії служби в IT-вертикалі
Чим ви займаєтесь тепер і чи виправдалися очікування?
Думав, буду програмувати або аналізувати дані, адже навички з Python і SQL у мене є. Під час співбесіди питають: «Потягнеш?» Я відповідаю: «Як бізнес-аналітик або дата-аналітик — з радістю, а от як технічний письменник чи проектний менеджер треба допрацьовувати».
Прибув у частину 30 березня 2026 року. Служба була новою і чітких завдань не було. Почали з усіх дрібних питань: ремонтували техніку, встановлювали програми, налагоджували електронний документообіг.
Паралельно проходили курси в «Армія+», на порталі «Дія.Освіта» (зокрема, з кібербезпеки від Cisco і курси CS50 від Гарварду). Минулого квітня вийшов і спеціальний курс по цифровій вертикалі, що проводили Олег Берестовий та Артем Романюков.
Нам пояснили: ми не розробники — ми ініціатори змін. Розробники працюють на вищому рівні, а наша задача — впроваджувати їхній код на рівні бригад і батальйонів.
Як сприйняли той факт, що кодувати доведеться мало?
Я досить гнучкий щодо ролі. Хоча дуже хотілось писати код (навіть подавався в Defense AI Center), розумію, що тут головне — безпека. Код має відповідати вимогам Міноборони, а працювати з технічними вимогами нам комфортніше.
Наша роль ближча до Product Manager і Business Analyst. У ЗСУ більше 20 офіційних інформаційних систем, а фактично сотні різних нішевих рішень — розібратись у цьому — вже виклик, і це цінний досвід.
Робочий день та «керований хаос»
Як виглядає ваш щоденний графік? Яке навантаження?
Працюємо без вихідних, з 8:00 до 18:00 у штабі, залишаючись на зв’язку за телефоном у разі термінових ситуацій.
Першим завданням було інспектувати всі служби частини: логістику, тил, фінанси, стройову частину. Вивчали процеси, записували, що і як використовується. Для людини без військового досвіду це виявилося дуже пізнавально — побачити, як всі підрозділи працюють разом.
Зараз робимо другий аудит за дорученням Міноборони — шукаємо будь-які дублювання даних або ведення паперового обліку паралельно з електронним. Наприклад:
- Коли одна інформація копіюється вручну з одного Excel-файлу до іншого.
- Якщо нова система вже впроваджена, але стару ще продовжують вести як первинний документ.
Це ускладнює роботу і створює «вузькі місця». Ще одна складність — іноді про нас просто забувають. Приходить нова програмна система, а ми не в курсі. Потім терміново просять допомоги з її запуском.
Приходить новий інструмент, телеграмом повідомляється в частину, а нас не поінформували. Залишають в останній момент: «Ви ж цифрові офіцери, розгорніть систему вже завтра!», а ми про неї вперше чуємо.
Тому наш обов’язок — бути на всіх семінарах і тренінгах щодо нових інформаційних систем, розуміти, чи потрібні окремі ноутбуки, які рівні безпеки і підтримки, чи потрібне навчання користувачів.
Які основні пріоритети у вашій роботі зараз?
На 2026 рік Міноборони визначило три ключові напрямки:
- Облік персоналу (система «Імпульс»): ведення максимально повної бази даних про кожного військового та допомога користувачам у наповненні системи.
- Електронний документообіг (СЕДО): відмовляємось від паперів і супроводжуємо процес реєстрації користувачів, видачі фізичних ключів доступу («алмазів»).
- Застосунок «Армія+»: Міністерство хоче зробити його головним інструментом для військовослужбовців. Ми контролюємо статистику його використання і допомагаємо налагоджувати процеси, якщо є проблеми.
Поради для айтішників і ставлення до помилок
Чи варто програмістам, які мобілізуються і хочуть писати код, йти працювати у IT-вертикаль?
Якщо ваша мета — саме написання коду, то IT-вертикаль не найкращий вибір. Її роль — швидше бути «нервовою і кровоносною системою» армії: менеджером змін, а не просто кодером.
Зараз Міноборони потребує близько 2000 цифрових офіцерів, але вже зайняло лише 800 вакансій. Для тих, хто хоче кодувати, краще шукати вакансії в суміжних структурах, наприклад, у Defense AI Center, у ролі аналітика даних, машинного навчання чи комп’ютерного зору.
На що звернути увагу тим, хто планує стати цифровим офіцером?
Вам знадобиться мінімальний досвід роботи в IT і щира мотивація змінювати систему. Військова специфіка, субординація та нерозуміння айтішної мови серед командирів — це виклики, які треба прийняти.
Але якщо ви прийдете з позицією «ламаю систему і роблю по-своєму», цього не вийде. Тут дуже важливо вміти працювати в команді і підтримувати колег, а не йти в одного намоці.
Які бонуси і переваги на цій посаді?
Перше — шеф цифрової трансформації на рівні частини автоматично отримує звання заступника начальника штабу. Це вагома посада, яка додає поваги і дозволяє серйозно впливати на процеси.
По-друге, тут справді унікальна атмосфера: за помилки не карають, а підтримують у виправленні. Цифрові офіцери — перші, хто працює безпосередньо у військових підрозділах, а не на регіональному рівні, як у медицині.
Міністерство дуже зацікавлене у нашому успіху і надало майже карт-бланш на впровадження змін. Можливість прийти з цивільної професії і отримати офіцерське звання та реальний вплив на оборону країни — це справді унікальний шанс для IT-фахівців.
