Зростання цін на нафту може стати вагомим полегшенням для російської економіки в умовах складної геополітичної ситуації. Конфлікт на Близькому Сході відкриває додаткові можливості для Кремля посилити фінансування війни в Україні. Про це свідчать матеріали «Главкому» з посиланням на аналітику Politico.
Після того, як Ізраїль здійснив удари по іранських нафтових об’єктах, світові ціни на нафту різко злетіли, подолавши позначку в 100 доларів за барель. Це стало найвищим рівнем з літа 2022 року, коли ринки стурбовано відреагували на широкомасштабне вторгнення Росії в Україну.
Для російської економіки подорожчання нафти означає суттєве полегшення. Напередодні початку поточного року Кремль стояв перед необхідністю вибору між двома складними варіантами:
1. Значне скорочення видатків на військові дії.
2. Ризик подальшого погіршення економічної ситуації.
У державному бюджеті Росії на цей рік базова ціна на нафту марки Urals була закладена приблизно на рівні 59 доларів за барель. Однак уже на початку року надходження від експорту енергоресурсів впали до мінімуму, не баченого з 2020-го. Додатковий тиск на економіку створювали жорсткі західні санкції, зростання ставок кредитування та дефіцит трудових ресурсів.
Старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія-Євразія Сергій Вакуленко відзначив, що уряду доводилося обдумувати непопулярні заходи, зокрема:
– скорочення бюджетних витрат,
– підвищення податків,
– ймовірне зменшення фінансування військових операцій.
Після початку ударів по Ірану та загострення конфлікту на ринку ситуація кардинально змінилася. Заборона судноплавства через Ормузьку протоку викликала новий масштабний стрибок цін на нафту.
Колишній заступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов охарактеризував це як «подарунок для Москви», підкресливши, що високі ціни стали фактично «рятівним колом» для російського бюджету.
Варто відзначити такі ключові фактори:
– Зростаючий попит на російську нафту з боку стратегічно важливих покупців, зокрема Індії та Китаю, які зацікавлені у стабільних поставках енергоресурсів.
– Рішення Міністерства фінансів США тимчасово дозволити Індії закуповувати російську нафту, що покликане запобігти дефіциту на глобальному енергетичному ринку.
– Заяви міністра фінансів США Скотта Бессента, який не виключає можливості пом’якшення частини санкцій щодо енергетичного сектора Росії.
Водночас експерти в енергетичній сфері застерігають, що реальний економічний ефект залежить від тривалості конфлікту та ціни на нафту. Для суттєвих змін у фінансовому становищі Росії необхідно, аби високі котирування тривали, як мінімум, близько року. Короткотермінові коливання навряд чи здатні зняти потребу у жорстких бюджетних корекціях.
Нагадаємо, що на початку другого тижня бойових дій колишній президент США Дональд Трамп висловив припущення, що військова операція США проти Ірану може завершитися впродовж декількох днів.
