Політолог і кандидат політичних наук Ігор Рейтерович у коментарі для 24 Каналу розкрив, що політична воля Кремля щодо можливого призупинення бойових дій прямо залежить від нагальних економічних проблем Росії та тиску з боку міжнародних партнерів.
Варто також звернути увагу на те, як сьогодні організовуються поставки російської нафти, що часто маскуються під інші вантажі.
Чи можливо завершити війну без підписання мирної угоди?
На думку експерта, пауза у військових діях може прийняти форму укладення документу про припинення вогню між військами двох сторін за діючою лінією розмежування. Однак, за його словами, навряд чи будуть підписані офіційні угоди між державами.
Ігор Рейтерович наголосив:
- Адміністрація Трампа буде змушена повернутися до переговорів між Росією та Україною, оскільки війна не вщухне сама по собі;
- Поки що неясно, чи будуть запропоновані гарантії безпеки;
- Фактично йдеться про умовний «Мінськ-3», який, однак, не має чітко визначеного формату.
Також політолог висловив думку, що Європейський Союз і надалі здійснюватиме фінансову підтримку України, адже існує ймовірність, що Володимир Путін у майбутньому може почати військовий конфлікт із країнами НАТО задля остаточного врегулювання ситуації.
За даними Рейтеровича, у Росії приблизно 75% населення погодяться із припиненням війни, якщо відповідну заяву зробить президент. Одночасно цей же відсоток підтримуватиме продовження конфлікту за відповідного розвитку подій.
Він зазначив:
- У разі заяви про перемогу і захоплення територій через невступ України до НАТО, більшість населення зрадіє;
- Однак для певної частини громадян доведеться обмежити свободу слова;
- Путіну вигідно уникнути демобілізації, і тому будь-яке «замороження» війни в цьому сенсі має переваги;
- Врешті-решт усе залежить від політичної волі.
Важливо!
За словами колишнього посадовця Держдепартаменту США Девіда Тафурі, Володимир Путін погодиться на компроміси лише у випадку усвідомлення власної вразливості. Експерт підкреслив, що нинішніх санкцій недостатьо, а справжнє перемир’я стане реальним лише тоді, коли Росія відчує повну ціну військової агресії – як на полі бою, так і в економічному секторі.
Чи існують у Кремлі прихильники припинення війни?
Політична воля Кремля перебуває у прямій залежності від таких факторів:
- Ситуації на фронті;
- Внутрішніх економічних складнощів;
- Зростаючого тиску з боку міжнародних партнерів.
У комплексі ці чинники можуть змусити президента Росії піти на припинення бойових дій. Водночас нинішня ситуація в Росії є надзвичайно нестабільною. Загальна зовнішня стабільність може зберігатися, але країна схильна до раптового колапсу, подібно до того, як це сталося з Радянським Союзом.
Рейтерович підкреслив, що наразі відсутні чіткі сигнали про готовність Кремля до «заморозки» конфлікту. Окрім заяви Володимира Путіна про швидке завершення війни, існує надія, що за літо станеться прорив на фронті або ж адміністрація Трампа почне тиснути на українське керівництво. Однак, як зауважує експерт, ключові карти на руках саме в України, а не Росії чи США.
У вищих колах військово-політичного керівництва Росії існує дуже обмежене коло осіб, що максимально близькі до Путіна і повністю задоволені нинішнім станом речей. Саме ця група людей активно підтримувала рішення про ведення війни. Вони отримують значні вигоди, займаючись розкраданням ресурсів і маючи необмежений доступ до інформації, тому вся ситуація перебуває під їхнім контролем.
Водночас, значна частина політичної еліти перебуває в стані втоми, депресії та апатії. Проте вони не готові відкрито виступати проти режиму чи влаштовувати повстання – натомість, за словами Рейтеровича, вони «пливуть за течією» і сподіваються, що Путін прийме правильне рішення і завершить війну. До прикладу, на Петербурзькому міжнародному економічному форумі урядовці відкрито говорили про критичні внутрішні проблеми, що може бути проявом внутрішнього спротиву, непогодженого з Кремлем.
Детальніше про фактори, які наближають Росію до внутрішньої кризи, можна дізнатися з відеоматеріалів.
Ситуація в Російській Федерації
В умовах рекордного кадрового дефіциту, про який офіційно заявила голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна, Кремль намагається компенсувати нестачу робочої сили залученням літніх громадян. Міністр економічного розвитку Максим Рєшетніков відзначив, що основним заходом щодо вирішення цієї проблеми стало залучення пенсіонерів і осіб передпенсійного віку до трудової діяльності.
Зараз у Росії працює приблизно 7 мільйонів із понад 40 мільйонів пенсіонерів. Решту цієї категорії населення влада розглядає як резерв робочої сили та можливість економії бюджетних витрат.
