Дональд Трамп прокоментував перебіг війни в Ірані під час інтерв’ю для програми “Meet The Press” на каналі NBC. Американський лідер підкреслив, що ніколи не обіцяв повного уникнення військових конфліктів з боку Сполучених Штатів. Він заявив, що ідея взагалі без воєн не була його офіційним зобов’язанням, а також наголосив на необхідності зберігати потужну американську армію.
За словами Трампа, конфлікт з Іраном не можна вважати “безкінечною війною”, адже триває він лише кілька місяців. Під час розмови президент відстоював військову присутність США на Близькому Сході, відзначаючи, що утримання приблизно 50 тисяч американських військовослужбовців є виправданим і не тягне за собою надмірних фінансових витрат. Він також додав, що передчасний відвід військ був би недоцільним кроком.
Окремо Трамп згадав про переговорний процес з Іраном, охарактеризувавши іранських представників як “раціональних” та “розумних”, водночас не надавши чіткої відповіді щодо перспективи завершення конфлікту. Також він не уточнив, яким чином Сполучені Штати планують реагувати на збагачений уран, який, як він зазначив, залишається під контролем іранської влади. Президент висловив невдоволення щодо критики, пов’язаної із затягуванням війни, порівнявши її з іншими тривалими конфліктами, зокрема війною у В’єтнамі. Він підкреслив, що “загроза поступово зменшується”, і висловив упевненість у швидкому врегулюванні ситуації.
Що стосується політики Трампа у контексті війни в Україні, вона також зазнала змін. Політтехнолог Михайло Шейтельман у коментарі для 24 Каналу повідомив, що зміни відбулися приблизно місяць тому, що проявилося в скороченні прямих контактів між Києвом і Вашингтоном. Зокрема:
1. Остання особиста зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом відбулася у грудні 2025 року.
2. Після цього відбувалися лише окремі тристоронні консультації, зокрема в Саудівській Аравії у лютому наступного року.
3. У березні, квітні та травні повноцінних переговорів між сторонами не фіксувалося.
Шейтельман припустив, що така зміна пов’язана переважно з концентрацією уваги Сполучених Штатів на конфлікті в Ірані. Разом з тим, він відзначив, що в разі необхідності контакти з Україною могли б продовжуватися, зокрема у європейському форматі. Водночас він зауважив, що у американській адміністрації посилився вплив державного секретаря Марко Рубіо, тоді як роль спецпосланця Віткоффа істотно зменшилася. Саме Марко Рубіо дедалі більше визначає зовнішньополітичний курс США, зокрема в питаннях, що стосуються України.
