Як зміни у бронюванні кадрового резерву можуть вплинути на оборонну індустрію України
Погляд Vyriy Industries: виклики масштабування та залучення кадрів
Співзасновник Vyriy Industries Павло Бабенко наголошує, що головна загроза для компанії – це обмеження можливостей стрімкого росту. Хоча ключові фахівці компанії залишаться, важче буде швидко формувати нові команди і запускати інноваційні проєкти. Він зазначає, що українські підприємства вміють створювати високоякісні вироби, але часто зіштовхуються з проблемами масштабування.
Цікаво, що навіть російські конкуренти іноді виявляються більш спроможними до масового розгортання рішень, створених українськими розробниками. 100% бронювання працівників колись було вагомим аргументом для експертів обирати роботу в компанії.
Якщо запровадять нові правила, за словами Бабенка, діяльність компанії триватиме без змін, але темпи набору персоналу та розширення проєктів значно зменшаться. Відсутність диференціації в правилах для всього сектору він розглядає як фактор, що однаково позначиться на всіх підприємствах.
У перспективі це може знизити мотивацію фахівців переходити з ІТ-галузі (де вже застосовується 50% бронювання) в miltech, де на початку бронювання немає. Експерт вважає, що досвідчені професіонали, які важливі для своїх компаній, не будуть змінювати сферу діяльності.
Власне, саме такі люди часто стають драйверами розвитку miltech, приносячи із собою експертизу з інших сфер, — підсумував Бабенко.
Читайте також: Мінекономіки планує зменшити квоту бронювання у оборонній промисловості – Рада зброярів
Відгуки “Генерал Черешня” та Trypillian: важливість повного бронювання
Команда «Генерал Черешня» підкреслює, що бронювання працівників безпосередньо визначає здатність компанії виконувати виробничі плани та зобов’язання за контрактами. У виробництві більше 80% персоналу — це інженери, технічні фахівці та оператори виробничих ліній.
У компанії наголошують, що немає «більш» чи «менш» критичних співробітників — працівник на збірці чи пайці має не менше значення, ніж головний інженер або R&D-відділ. Найбільше турбує невизначеність: компанія не має чіткої інформації про те, які саме зміни можуть відбутися, і не хоче покладатися на плітки.
«Генерал Черешня» виступає за 100% бронювання працівників і апелює до даних Ради зброярів: менше 10% персоналу в оборонній промисловості наразі заброньовані в межах мобілізаційного потенціалу.
У свою чергу комерційна директорка українсько-британської defence-tech компанії Trypillian Вікторія Кульчицька вказує на суперечливість ідеї зменшення бронювання з 100% до 85%, особливо коли уряд вимагає від підприємств активного нарощування виробництва.
Її головне занепокоєння полягає у тому, як правильно визначити пріоритетність працівників: інженер, що розробляє продукт, чи спеціаліст, який його тестує та збирає. Вона нагадує, що втрата 15% персоналу не означає автоматичне скорочення виробництва саме на 15%, оскільки відсутність ключового співробітника може паралізувати цілий процес.
Кульчицька підтвердила, що для Trypillian ризики реальні — втрата людей, які займаються налаштуванням чи тестуванням безпілотників, може відтермінувати передачу техніки військовим. А знайти і навчити таких фахівців за кілька тижнів практично неможливо.
Що варто враховувати перед внесенням змін
Кульчицька вважає, що державні вимоги можуть залишитися колишніми, але можливості їх реалізувати суттєво скоротяться. Вона говорить про несумісність двох позицій: з одного боку, держава хоче збільшення виробництва озброєння, з іншого — впроваджує рішення, які послаблюють підприємства.
Основні тези, які варто пам’ятати:
- Виробникам важко одночасно нарощувати обсяги, якщо випадає значна частина персоналу;
- Кожен спеціаліст на виробництві — це частина єдиного механізму, де втрата одного ланки може зупинити весь процес;
- Перед змінами необхідно ретельно оцінити реальний вплив на обороноздатність країни.
На думку Кульчицької, питання стоїть не лише в тому, скільки людей можуть мобілізувати, але й у тому, скільки бойової техніки фактично отримає фронт.
