Війна в Перській затоці набирає обертів. Сполучені Штати та Ізраїль здійснюють ефективні удари, тоді як Іран демонструє рішучу протидію. Тривалість бойових дій залишається невизначеною — саме таке питання було адресоване Дональду Трампу під час пресконференції. Він відповів лаконічно: «Війна закінчиться скоро — або ні».
Щодо цілей операції, названої «Епічна лють» (Epic Fury), американський президент надає неоднорідні пояснення:
- Захист американських громадян;
- Знищення ядерної та ракетної програм Ірану (повторно);
- Ліквідація режиму аятол і подібне.
Ця інформація, безумовно, є важливою, але не повинна відволікати від війни на українській землі з підступним агресором. Українців насамперед цікавить питання: як війна в Перській затоці впливає зараз та вплине у майбутньому на ситуацію в Україні та хід російсько-українського конфлікту?
На сьогодні можна відзначити переважно негативні наслідки, які вже проявляються або стануть відчутними найближчим часом.
Основні негативні наслідки:
-
Зростання цін на нафту.
Для країни-імпортера, яка перебуває у стані війни та має зруйновану економіку, це болючий удар. Водночас Росія отримує вагому фінансову підтримку для продовження агресії. Вартість нафти почала зростати ще до початку бойових дій, під час накопичення американських військ у регіоні, а з початком активних операцій і, особливо, через обмеження або повне перекриття судноплавства в Ормузькій протоці, ціни на енергоносії зросли приблизно на 10%.
Експерти попереджають, що вартість нафти марок Brent і WTI може доходити до 100 доларів за барель, а дехто прогнозує навіть небезпечні 140 доларів. - Відволікання світової уваги від війни в Україні.
Іран став центральною «гарячою точкою» всесвітньої політики, привертаючи увагу засобів масової інформації, політиків та міжнародних інституцій. Це може призвести до того, що кривава агресія Росії в Україні перетвориться на «забуту війну», щонайменше на період активних бойових дій у Перській затоці.
Інформовані джерела в американській пресі повідомляють, що досвідчені військові радники намагалися відрадити Трампа від початку конфлікту, вважаючи його авантюрою з сумнівним результатом. Оскільки Іран не збирається поступатися, відкидає переговори, можна прогнозувати, що бойові дії затягнуться значно більше, ніж планувалися у Вашингтоні та Єрусалимі. Це означає підвищене використання боєприпасів, можливо, таких, які спочатку призначалися для України в рамках програми PURL.
Президент Володимир Зеленський попереджає:
- Якщо війна затягнеться, у близькосхідних партнерів виникне дефіцит засобів ППО.
- Використання проти дронів-камікадзе «Шахед» демонструє їхній обмежений запас.
- Для України ця зброя — питання життя, і події на Близькому Сході неодмінно вплинуть на постачання.
Ед Арнольд, експерт оборонного аналітичного центру Королівського інституту військ у Лондоні, відзначає у коментарі для Politico:
- Відкриття нового фронту знижує увагу до стримування Росії в Україні.
- Використання великої кількості обладнання у регіоні зменшує наявні запаси.
Чиновники Пентагону ще до початку конфлікту висловлювали стурбованість можливим виснаженням американських запасів зброї, що збільшує уразливість США. Цей аргумент посилиться зі збільшенням тривалості війни.
Цей фактор може примусити адміністрацію Трампа передусім поповнювати власні ресурси, обмежуючи постачання до Європи і України в рамках PURL. Особливо це стосується ракет для систем ППО і ПРО.
Відомий представник Міністерства оборони США, який побажав залишитися анонімним, заявив:
- «Витрачено багато вогневої потужності, зокрема ракет-перехоплювачів. США треба відновити запаси, отже Європа та Україна можуть отримувати менше».
Наслідки для України:
- Очікується дефіцит американських ракет-перехоплювачів PAC-3, які застосовуються в системах ППО Patriot і є життєво важливими для захисту від російських балістичних ракет.
- Європейські країни, хоч і активізували власне військове виробництво, поки що не можуть повністю забезпечити себе та Україну амуніцією для ППО. Створення самодостатньої системи займе роки.
Ще одним негативним результатом конфлікту стало потенційне зривання або принаймні затримка мирних переговорів у форматі Україна-Росія-США, які були заплановані на 5-6 березня в Абу-Дабі. З огляду на розгортання бойових дій і ОАЕ як активну зону, проведення зустрічі вчасно малоймовірне. Втім, попередні переговори в Женеві засвідчили відсутність спільних позицій, тому відтермінування не є великою втратою.
Позитивні наслідки для України:
Війна в Перській затоці має і позитивні сторони, хоч і в довготерміновій перспективі:
- Росія зазнала суттєвих іміджевих втрат, продовжуючи послідовно демонструвати свою неспроможність захистити стратегічних союзників. Після подібних ганебних поразок у Сирії, Венесуелі, Кубі, тепер – в Ірані.
- Під час операції американські та ізраїльські війська ліквідували верховного лідера Ірану аятолу Алі Хаменеї та ключових посадовців режиму, позбавивши Путіна одного з цінних союзників. Відповідь російського диктатора була вкрай стриманою — він ледь відзначив цю подію.
Після втрати впливу в Сирії та пасивної реакції на нищення союзника в Ірані, Росія остаточно втрачає свої позиції на Близькому Сході. Відтепер Ізраїлю немає потреби враховувати інтереси Кремля, оскільки російський вплив у регіоні катастрофічно зменшується.
Якщо США та Ізраїлю вдасться значно послабити Іран — прямого союзника Росії — Україна отримає додаткові козирі для майбутніх мирних переговорів.
Не менш важливо, що цей конфлікт завдає психологічного удару самому Путіну. До цього його найбільшим страхом були «кольорові революції» (грузійська 2003 року, українська 2004-го, киргизька 2005-го), яких він прагнув уникнути. Тепер спектр страхів значно розширився: можливість викрадення чи вбивства за допомогою високоточної протибункерної ракети та навіть загроза з боку власної охорони. Ці страхи породжують параною, що веде до помилок у прийнятті рішень.
Ще один важливий аспект — атаки безпілотників типу «Шахед», здійснені Іраном по американських і союзницьких базах, змушують країни НАТО звертатися за допомогою до України.
Україна володіє розробленими і випробуваними на практиці системами боротьби з безпілотниками за допомогою дронів-перехоплювачів, що дає їй статус країни з передовими військовими технологіями. Таким чином, дискусії про Україну як «бідну родичку» у сфері військової допомоги, які іноді ведуть Трамп і його однодумці, вже не відповідають дійсності.
Якщо вам трапилася помилка на цій сторінці — виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.
