Росія продовжує обстрілювати територію України. У ніч проти 6 червня Київ зазнав другого за тиждень масованого ракетно-дронового удару, який забрав життя щонайменше 13 осіб і спричинив значні руйнування. Водночас українські удари по російській енергетичній інфраструктурі поступово змушують Володимира Путіна стояти перед вибором: або розвивати подальшу ескалацію війни, або врешті-решт шукати шляхи для переговорів.
Комбіновані атаки Росії продемонстрували, що Україна відчуває зростаючі проблеми з поповненням запасів американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot, які є критично важливими для захисту від балістичних ракет, повідомляє видання Bloomberg. Під час нічного обстрілу, згідно з Повітряними силами України, не вдалося збити жодної балістичної ракети.
Володимир Зеленський планує звернутися до Вашингтона із повторним проханням надати Україні необхідне озброєння під час запланованої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкарі, яка, ймовірно, відбудеться на полях саміту НАТО, що розпочнеться найближчого вівторка, додає Bloomberg.
Напередодні саміту НАТО Володимир Путін і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої обговорили війну в Україні та майбутню зустріч Альянсу. Після цього Трамп також поспілкувався телефоном із Зеленським, у ході розмови президенти торкнулися ситуації на фронті і дипломатичних зусиль задля припинення війни.
—
### Вплив українських ударів
З іншого боку, українські атаки наносять Росії серйозну шкоду та змушують Путіна приймати нелегкі рішення, зазначає The Telegraph у великому аналітичному матеріалі, присвяченому внутрішнім проблемам Кремля.
– Вперше за тривалий час Путін публічно визнав наслідки українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах.
– Після атак на Москву та інші об’єкти у Росії почали виникати черги на автозаправних станціях і дефіцит пального.
– Росіяни активно висловлювалися про ситуацію у соціальних мережах.
«Звісно, це створює проблеми. Це очевидно», — заявив Путін у інтерв’ю державному телебаченню. Втім, одразу після цього він запевнив, що паливна криза «не є критичною», і переконував, що Росія здатна швидко подолати її наслідки. Водночас Путін звинуватив Захід у спробах скористатися ситуацією для посилення розколу у російському суспільстві.
Однак, як пише The Telegraph, українські атаки відбуваються з більшою інтенсивністю, ніж Росія встигає ремонтувати пошкоджені об’єкти. За даними видання, лише два з 83 російських регіонів уникнули проблем із пальним.
Наведені факти ілюструє велика черга автомобілів на заправку «Лукойл», що стала символом того, як паливна криза віддзеркалює вплив війни на простих росіян.
Аналітики констатують: «Пропаганда не змусить бензин текти по трубах», підкреслюючи, що навіть російські технократи не здатні оперативно ліквідувати дефіцит пального.
Видання наголошує, що нинішня ситуація підриває одну з ключових основ влади Путіна — негласну угоду із суспільством, за якою держава гарантує стабільність і безпеку в обмін на політичну пасивність. Цей процес можна ілюструвати словами однієї жінки, яка стояла в черзі на заправку: «Я впевнена, що половині людей у цій черзі політика була байдужою, але тепер вона прийшла до нашого дому».
—
### Втома від війни
На тлі вищезазначеного, The Telegraph відзначає зростаючу втому російського населення від війни.
– За даними Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), рейтинг підтримки Путіна опустився з 75% у грудні до 66% на початку травня.
– В кінці червня зафіксували найрізкіше тижневе падіння рейтингу Путіна від початку повномасштабного вторгнення.
Економічна ситуація в Росії теж ускладнюється:
1. Зростання ВВП сповільнилося до 0,4%.
2. Інфляція продовжує зростати.
3. Економісти втрачають здатність компенсувати наслідки війни.
Голова «Сбербанку» Герман Греф минулого тижня публічно заявив, що більшість росіян прагнуть якомога швидшого припинення бойових дій. «Я не вірю, що залишилась хоч одна людина, для якої не було б пріоритетом завершення війни», — підкреслив він.
Разом із цим, Кремль вже почав змінювати політичну стратегію напередодні виборів до Державної думи, які заплановані на вересень:
– Відмовилися від ідеї робити ставку на ветеранів війни.
– Дмитро Медведєв, один із найжорсткіших російських політиків, не потрапив до списку кандидатів від партії «Єдина Росія».
– Уперше за багато років на передвиборчих плакатах з’явився особисто Путін, чия популярність суттєво вища за рейтинг партії влади.
Фінансовий стан Кремля теж погіршується:
– Влада змушена субсидіювати ціни на бензин через паливну кризу, витрачаючи значні кошти з бюджету.
– Військові витрати в Росії перевищують заплановані на десятки мільярдів доларів.
– Чиновники розглядають можливість вилучення приблизно 40 млрд доларів із приватних пенсійних накопичень.
– Лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов запропонував фактично мобілізувати банківські заощадження росіян.
Значну увагу автори звертають на українську кампанію ударів по російській енергетиці:
– За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта “Мадяра” Бровді, інтенсивність далекобійних ударів України зросла з початку року на 1150%.
– Колишній топменеджер «Газпрому» Сергій Вакуленко зазначає, що Україна завдає ударів швидше, ніж Росія встигає відновлювати пошкоджені об’єкти.
– Москва фактично почала імпортувати пальне з Індії та готується повернути на ринок застарілі марки бензину.
—
### Можлива масова мобілізація в Росії
Експерти, опитані The Telegraph, вважають, що складна ситуація може змусити Путіна переглянути стратегію.
– Сем Грін, професор Королівського коледжу Лондона, вважає, що Путін прагнутиме перечекати кризу, але її вартість може стати занадто великою.
– Політичний простір для змін у керуванні країною ще існує, але дедалі важче зберігати статус-кво.
За прогнозами, після парламентських виборів Путін опиниться на роздоріжжі. Можливі сценарії:
1. Нова прихована хвиля мобілізації.
2. Подальша ескалація війни.
Аналітик Микола Бєлєсков із Національного інституту стратегічних досліджень і фонду «Повернись живим» у колонці для Atlantic Council зазначає:
– Путін розглядає масову мобілізацію, щоб повернути ініціативу та врятувати своє вторгнення.
– Однак це пов’язано з ризиком, оскільки він роками намагався захистити пересічних росіян від безпосереднього впливу війни.
– Залучення великої кількості військовозобов’язаних може порушити негласний суспільний договір і дестабілізувати внутрішню ситуацію.
Для мінімізації негативного впливу на громадську думку Кремль зосереджувався на:
– Наборі військових серед етнічних меншин і ув’язнених.
– Пізніше — на вербуванні добровольців із високими винагородами і оплатою праці.
Ця тактика була ефективною, але її ресурс вичерпується. Зменшується кількість добровольців, а запаси ув’язнених закінчуються. За словами Бєлєскова, наразі Путін опинився у складному становищі, проте продовжує наполягати на відсутності поступок і збереженні своїх політичних амбіцій.
—
### Можливі подальші кроки Путіна
Інший сценарій, згідно з The Telegraph, — зниження інтенсивності бойових дій і початок переговорів із Києвом. Проте наразі жодних ознак зміни курсу Кремля немає.
– У останньому інтерв’ю Путін продовжує переконувати росіян у тому, що українські удари «не мають жодного впливу» на фронт.
– The Washington Post пише, що вперше за пів року Путін відвідав командний пункт поблизу фронту, де з’явився у військовій формі і заявив про успіхи російських військ.
– Він стверджував, що українські повідомлення про досягнення на полі бою — це «інформаційно-пропагандистська операція», а також оголосив про нібито захоплення Костянтинівки.
За інформацією The Washington Post, поява Путіна на фронті відбулася на тлі інтенсивної української кампанії далекобійних ударів по окупованому Криму та російській енергетичній інфраструктурі.
– Навіть президент США Дональд Трамп нещодавно відзначив Володимира Зеленського, зазначивши, що він «тримаються» і «діють досить ефективно».
– Відвідини Путіним фронту були адресовані не тільки російському суспільству, а й Трампу.
– Москва намагається переконати президента США, що Україна не володіє військовою перевагою, а перемога Росії — лише питання часу.
Під час виступу Путін також пригрозив захопленням нових територій України, зокрема районів Харківської та Сумської областей, якщо українські удари по російській інфраструктурі триватимуть.
Одночасно Кремль демонструє зацікавленість у діалозі зі США:
– В оприлюдненому привітанні Дональду Трампу з 250-річчям незалежності США Москву і Вашингтон названо найбільшими ядерними державами зі «особливою відповідальністю» за глобальну безпеку.
– За даними The Washington Post, у Кремлі очікують найближчого візиту спеціальних представників Трампа до Москви для продовження переговорів щодо України.
