Вступна кампанія 2027: змінюють правила іспитів — що запропонували депутати?
У Верховній Раді з’явився законопроєкт, який може кардинально змінити підхід до вступу до вишів у 2027 році. Автори пропонують знизити кількість обов’язкових предметів на Національному мультипредметному тесті (НМТ) та надати абітурієнтам право обирати, чи складати математику. Ідея викликала бурхливі дискусії серед освітян, ректорів та експертів, адже математика — це справжній фундамент для багатьох технічних спеціальностей.
Основні пропозиції депутатів
Законопроєкт № 15254-1, зареєстрований 2 червня 2026 року депутатською групою на чолі з Юлією Гришиною, передбачає, що вступники складатимуть три іспити: українську мову, історію України та один предмет за власним вибором. Якщо ж абітурієнтові потрібна математика для вступу, він зможе обрати її як додатковий предмет.
На думку Юлії Гришиної, такий підхід допоможе утримати молодь в українській системі освіти, адже нинішній рівень складності та формат іспитів відштовхують багатьох вступників і їхні родини. Вона також навела кілька причин, чому варто переглянути формат НМТ:
- Війна і пов’язані з нею стреси, а також тривале онлайн-навчання негативно позначились на підготовці учнів.
- По чотири предмети за один день — це додатковий ризик через можливі повітряні тривоги, обстріли та інші форс-мажори.
- Математика залишається важливою для технічних напрямів, але підтримати їх можна через додаткові мотивації, а не обов’язковий іспит для всіх.
Юлія Гришина пропонує кілька механізмів підтримки технічної освіти, зокрема:
- Підвищення ваги балів з математики за допомогою коефіцієнтів.
- Збільшення державного замовлення і стипендій для студентів технічних спеціальностей.
- Розвиток стажувань з 3–4 курсу, грантів і якісне інформування про переваги технічної освіти.
Як реагують університети на новації?
Позиція експертів і викладачів
Наталія Шаховська, ректорка Львівської політехніки, зазначає, що якщо предмет не буде обов’язковим, він ризикує втратити вагу для школярів і педагогів. Математика — це не просто вузькопрофільний предмет, а основа логічного мислення, здатність аналізувати, структурувати інформацію та працювати з комплексними проблемами.
Юрій Волк, декан факультету електроніки й ІТ у Сумському державному університеті, поділяє цю думку. За його словами, базові знання з математики мають входити до повної загальної середньої освіти незалежно від обраної спеціальності. Відмова від обов’язкової перевірки вважає абсурдною.
«Не вимагаючи від випускника володіння математичними навичками, ми втрачаємо основу для подальшого розвитку точних наук», — підкреслює Волк.
Ксенія Семенова, президентка Комітету освіти і інновацій, наголосила, що коли предмет перестає бути обов’язковим, його починають менше вивчати, і це вже було помічено з фізикою та хімією. Вона попереджає, що подібна доля може спіткати й математику, що суттєво послабить базу для інженерних та оборонних спеціальностей.
«Фізика і хімія — це наша оборонка. Вони вже втрачено, а тепер ризикуємо втратити і математику», — застерігає Семенова.
Які можливі наслідки для IT, інженерії та оборонної сфери?
Освітяни найбільше турбуються щодо технічних напрямів, які залежать від високого рівня математичної підготовки. Семенова вказує на гостру нестачу кадрів в оборонному секторі, де навіть зростання зарплат не допомагає залучити нових спеціалістів.
«Обладнання та технології рухаються вперед, а інженерів катастрофічно бракує», — констатує вона.
Зменшення «вхідного» рівня знань згодом ускладнить роботу університетів і роботодавців. Заступник декана Юрій Волк прогнозує, що доведеться витрачати більше ресурсів на базову підготовку студентів, натомість зменшиться час на поглиблене вивчення спеціальностей.
Також важливо розуміти, що математична грамотність потрібна не лише технарям — це основа критичного мислення, розуміння статистики, оцінки ризиків та опору маніпуляціям із цифрами.
«Це навичка, яка робить громадянина свідомим і захищеним у сучасному світі», — пояснює ректорка Львівської політехніки.
Водночас усі експерти погоджуються, що проблеми з математикою в школах дійсно є. Замість скасування обов’язкового іспиту вони пропонують змінити підхід до викладання:
- Реформувати методики, щоб зробити математику доступнішою та зрозумілішою.
- Посилити підтримку технічної освіти у вишах і школах.
- Забезпечити стипендії і кар’єрні перспективи для студентів технічних напрямів.
Таким чином, законопроєкт підняв важливу дискусію про баланс між зручністю для вступників і збереженням якісної освіти, що потребує ретельного обговорення в усіх освітніх колах.
