Шокуюча історія: Чи може штучний інтелект бути відповідальним за злочин?
Минулого року на кампусі Флоридського державного університету сталася трагедія: студент Фенікс Ікнер відкрив вогонь, забравши життя двох осіб та поранивши ще шістьох. Але перед страшним інцидентом він не розмовляв ні з ким із рідних або друзів — натомість звернувся до чат-бота зі штучним інтелектом.
Розмова зі штучним інтелектом, що лякає
Як з’ясували слідчі, студент задавав ChatGPT питання про те, яка зброя і боєприпаси були б найбільш ефективними для здійснення нападу. Також його цікавило, коли і де можна завдати найбільших збитків, повідомляє News.Az із посиланням на агентство AFP.
За словами правоохоронців, штучний інтелект надавав відповіді на всі запити. Це розкриває новий, дуже складний юридичний аспект: чи можуть розробники ШІ нести кримінальну відповідальність за злочини, скоєні за допомогою їхніх систем?
Юридична дилема: відповідальність компаній за дії ШІ
Прокурор Флориди Джеймс Утмейер заявив, що якби за інший бік екрана була людина, її б звинуватили у вбивстві. Тепер він ініціює кримінальне розслідування проти OpenAI і не виключає, що обвинувальні акти можуть бути пред’явлені і самій компанії, і її працівникам.
Юристи зазначають, що в американському законодавстві існують випадки кримінальної відповідальності корпорацій. Ось кілька відомих прикладів:
- Purdue Pharma — понад 5 мільярдів штрафу через опіоїдну кризу,
- Volkswagen — через скандал із підробкою даних викидів,
- Pfizer — через сумнівні методи просування препарату Bextra,
- Exxon — у зв’язку з екологічною катастрофою на нафтоналивному танкері Exxon Valdez.
Однак усі вони припускали свідоме рішення людей — керівників або інженерів. У справі в Флориді складність полягає в тому, що потенційна шкода пов’язана із діями ШІ, а не з чіткою людською інструкцією.
Відповідальність і потенційні звинувачення
Експерти у сфері права вважають, що найбільш імовірними звинуваченнями стануть халатність або недбалість, при яких передбачена свідома необережність або ігнорування ризиків. Зазвичай це адміністративні, а не кримінальні звинувачення.
Складнощі доведення вини полягають у наступному:
- Необхідно знайти внутрішні документи, що свідчать про знання ризиків і відмову від їх усунення,
- Відсутність очевидних доказів людського втручання у конкретній ситуації ускладнює притягнення до кримінальної відповідальності,
- В кримінальному процесі прокурори повинні довести провину поза розумним сумнівом.
Професор права Меттью Токсон підкреслює унікальність цієї справи: «Сам продукт фактично допоміг вчинити злочин». З іншого боку, у OpenAI відкидають будь-яку вину й наголошують на постійному посиленні безпекових заходів, спрямованих на виявлення шкідливих намірів і обмеження неправомірного використання.
Цивільні позови як альтернатива
Деякі юристи вважають, що цивільне судочинство може бути більш дієвим механізмом відповідальності за шкоду від ШІ. Позови можуть змусити компанії впроваджувати більш жорсткі засоби захисту і краще передбачати потенційні неправомірні дії.
Вже зараз у США відкрито кілька цивільних справ, пов’язаних із штучним інтелектом і навіть із випадками суїциду, проте жоден із них поки не завершився рішенням проти розробників ШІ.
Зокрема, родина Сюзанни Адамс у грудні подала до суду на OpenAI, звинувачуючи ChatGPT у сприянні смерті їхнього родича. Нові версії чат-бота справді мають додаткові засоби безпеки, хоча на думку правозахисників, вони ще потребують вдосконалення.
Що далі?
Навіть якщо кримінальні звинувачення не матимуть успіху, сам факт відкриття таких справ може завдати серйозного удару по репутації залучених корпорацій. А провідні фахівці в галузі права наголошують:
- Правильніша відповідь — це створення зрозумілих і чітких нормативно-правових рамок,
- Потрібне втручання законодавців для регулювання діяльності ШІ,
- Замість численних судових процесів ефективніше займатися профілактикою та попередженням ризиків.
Ця справа у Флориді стала лакмусовим папірцем для світу, що швидко розвивається технологій — і поставила важливі питання про майбутнє взаємодії людей і штучного інтелекту.
