Росія цілеспрямовано випробовує стійкість Європейського Союзу та НАТО, намагаючись посіяти страх і паніку серед населення країн-членів через численні втручання безпілотних літальних апаратів у їхній повітряний простір. Враховуючи недостатню ефективність існуючих європейських систем протидії дронам, Європейський парламент закликає до негайного створення справжнього Європейського оборонного союзу, здатного приймати оперативні рішення з застосуванням прискорених процедур, виходячи за межі чинних механізмів. Ця позиція викладена в резолюції, що отримала назву «Неприйнятні провокаційні дії Росії та вторгнення безпілотників до Румунії, країн Балтії та Фінляндії», яка була ухвалена під час пленарної сесії Європарламенту у Страсбурзі 18 червня.
Європарламент також наголосив на необхідності повного включення українського досвіду і промислового потенціалу в розвиток європейських можливостей захисту від нетрадиційних повітряних загроз.
Росія перевіряє Захід та провокує конфлікти
У документі євродепутати висловили підтримку країнам Балтії, Фінляндії та Румунії, чиї території, повітряний простір та критично важлива інфраструктура стали мішенню гібридних провокацій з боку Росії. Підкреслюється, що повна відповідальність за ці безрозсудні ескалаційні акти лежить на Російській Федерації, чия поведінка становить навмисну та стале загрозу безпеці, стабільності й суверенітету ЄС і його держав-членів.
Серед активних елементів агресії Кремля — інтенсивна кампанія дезінформації, спрямована на залякування населення та створення атмосфери страху. Європарламентарі вказують на те, що Росія прагне штучно виправдати свої потенційні контрзаходи, посилаючись, наприклад, на звинувачення країн Балтії у нібито дозволі використовувати їхній простір для ударів безпілотників по території Росії.
Також у резолюції зазначається, що Москва не лише намагається дестабілізувати східний фланг Євросоюзу, а й «перевіряє слабкі місця в здатностях НАТО щодо виявлення та нейтралізації загроз». З цієї причини документ закликає:
- посилити східний фланг ЄС та НАТО від Арктики до Чорного моря;
- збільшити оборонний потенціал у прикордонних державах-членах, щоб ефективно протистояти дронам та метеорологічним зондами.
Фото: Romanian Department for Emergency Situations/Handout/REUTERS
Існуюча система протидії дронам у ЄС є недостатньою
Процес поглиблення оборонно-промислової співпраці між Європейським Союзом та Україною визнається євродепутатами як важливий стратегічний напрямок. Україна має унікальний оперативний та промисловий досвід у виробництві безпілотників і систем захисту від них, що може бути корисним для європейських партнерів.
Останні події підтверджують, що поточні європейські системи виявлення та захисту проти безпілотних апаратів є «неадекватними». У зв’язку з цим депутати звертаються з вимогою розробити нові стратегії забезпечення правоохоронних органів і цивільних адміністрацій у країнах-членах необхідними засобами боротьби проти дронів.
Крім того, у резолюції пропонується:
- виділити державне фінансування на будівництво нових, а також ремонт існуючих бомбосховищ;
- організувати інформаційні кампанії та навчальні заходи з цивільної оборони, щоб підвищити обізнаність громадян про дії у випадку повітряних нальотів.
Кая Каллас: Застосування ракет-перехоплювачів проти дронів є невиправданим
Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас підкреслила, що останнім часом Європа зазнає безпрецедентного зростання кібератак, кампаній з дезінформації та диверсій з боку Російської Федерації. Цю тезу вона висловила, відкриваючи дебати у Європарламенті.
Зокрема, вона зазначила, що у зв’язку з частими випадками вторгнення дронів у повітряний простір Європейського Союзу відзначається інтенсифікація дискусій щодо методів протидії. Каллас навела приклад:
- недоцільність застосування проти безпілотника вартістю близько 3 тисяч євро ракети-перехоплювача, вартість якої сягає одного мільйона євро.
Відповідно, ЄС має зосередити інвестиції на розробці більш економічних та ефективних способів боротьби з безпілотниками.
За її словами, вже триває робота в рамках Коаліції дронів у співпраці з Україною, а також План дій із забезпечення безпеки дронів і протидії їм, представлений Єврокомісією у лютому цього року. Однак, попри зусилля і збільшення оборонного фінансування в Європі, необхідно докласти значно більші зусилля.
Фото: Virginia Mayo/AP Photo/dpa/picture alliance
Вторгнення дронів до повітряного простору ЄС — реальна загроза з боку Росії
Фінський євродепутат від Європейської народної партії Пекка Товері теж відзначив, що проникнення безпілотників у повітряний простір Євросоюзу становить реальну загрозу безпеці його громадян. У відповідь на звинувачення правих радикалів у Європарламенті, які стверджують, що дрони, що порушують повітряний простір ЄС, нібито є українськими, Товері заявив:
- «Ми маємо чітко розмежовувати ситуації, коли це російський безпілотник, навмисно запущений у наш повітряний простір, від випадків, коли український дрон збивається російськими засобами радіоелектронної боротьби і відхиляється від маршруту. Усе це є наслідком незаконної агресії Росії проти України. Відповідальність за це беззаперечно лежить на Росії».
Політик наголосив на необхідності посилення підтримки України, вказуючи, що чим більше Європа допомагатиме та посилюватиме санкції проти Росії, тим швидше війна завершиться.
Емоційність своїх виступів продемонстрував і румунський євродепутат від групи соціалістів Віктор Негреску. Його країна неодноразово ставала мішенню безпілотників, серед яких у травні зафіксовано попадання російського дрона типу «Герань-2» у житловий будинок у місті Галац.
Негреску зазначив, що:
- «Ці інциденти більше не можна вважати поодинокими випадками. Вони є прямою загрозою для європейських мешканців і критичної інфраструктури Чорноморського регіону».
На його думку, Європейський Союз повинен:
- Створити єдину європейську систему моніторингу й раннього попередження.
- Посилити спроможності протидії безпілотним апаратам та зміцнити систему протиповітряної оборони на східному фланзі блоку.
Читайте також: Дрон РФ вдарив по Румунії: що може НАТО, окрім засудження
