Війна і IT: як повернутися в професію після фронту та розібратися з ШІ
Вадим Яровой — JavaScript-розробник, який двічі переривав кар’єру через війну. Спочатку 2014 року він пішов добровольцем, а вже у 2022-му долучився до Сил спеціальних операцій. Після демобілізації Вадим пройшов кілька курсів, щоби надолужити знання, спробував пожити в Барселоні, але зрештою повернувся додому, в Україну. Його історія — це не лише про службу та професійну адаптацію, а й про особисті виклики і пошук гармонії між двома, здавалося б, несумісними світами.
Переїзд у Барселону: від стресу війни до нових можливостей
Як виникла ідея переїзду?
Після виходу зі Збройних сил Вадим багато подорожував і шукати середовище, де б міг відновитись психологічно. Українська реальність з постійними обстрілами, тривогами і втратою близьких давалася взнаки. ПТСР, флешбеки та порушений сон підсилювали тривогу і знижували продуктивність.
Барселона здалась йому одним із найкращих варіантів для «перезавантаження»: тут було багато знайомих ветеранів, а життя — активне й насичене. Він виділив для себе кілька головних цілей:
- створити нове коло спілкування;
- знайти пригоди та подорожі;
- пройнятися новим стилем життя і освоїти іспанську мову.
Перші враження від життя за кордоном
Звикання до нового середовища не було легким. Барселона здивувала його повільністю бюрократії і місцевою специфікою оренди житла, де часто потрібно мати робочий контракт і податковий номер. Водночас Вадим активно займався спортом:
- користувався підпискою Urban Sports Club на різні види активностей;
- щоденно тренувався, пробуючи спортзал, йогу, боулдеринг чи джиу-джитсу;
- на вихідних вирушав у хайкінг у Піренеї.
Незважаючи на крадіжки й інші незручності, місто здавалось достатньо безпечним — загроз відкритого насильства чи збройних нападів не було.
Повернення в Україну: небезпека і тепло рідного дому
Що спонукало Вадима повернутися?
Життя у Барселоні принесло відчуття спокою і стабільності, але з часом почало здаватися «санаторієм», місцем тимчасового відпочинку. Обговорення політики і війни нерідко розчаровували через неповне розуміння ситуації у світі, навіть серед співвітчизників за кордоном.
Повернення додому було складним через небезпеку, але дало відчуття справжнього дому. Навіть коли над Києвом проносилися десятки ракет, Вадим відчував, що належить саме сюди — серед рідних, друзів і роботи, яка для нього важлива.
Військова служба: досвід і незабутні моменти
Як почалася друга служба?
Разом із побратимами з 2014-го Вадим 24 лютого 2022 року вирішив повернутися до зброї. Вони пройшли шлях від Києва до районів Броварів та Сумщини, виконуючи розвідувальні операції й затримуючи ворога.
Улюблений день на війні
23 квітня 2022 року під Запоріжжям сталася перестрілка, яка запам’яталася, наче кадр із вестерну. Завдання полягало у розвідці позицій супротивника, але несподівано довелося вести ближній бій з групою морських піхотинців. Вогонь відкривали майже на відстані витягнутої руки, без сучасних дронів і технологій — лише на швидкість реакції і точність прицілу. Це був момент, коли розумієш ціну життя і цінність кожної секунди.
Повернення в IT: зіткнення з новими викликами
Як війна вплинула на професійну ідентичність?
Поєднати два різних світи — програмування і військову службу — складно, але можливо. Вадим підкреслює, що обидва напрямки вчать його системності і вмінню пояснювати та аргументувати своє рішення. Після служби ж він відчув, що світ ІТ змінився:
- ШІ, як Claude Code, тепер бере на себе частину рутинної роботи;
- кордони між фронтендом, бекендом та автоматизацією розмиті;
- потрібно навчатися новому, щоб не залишитися позаду.
Як відновити навички після демобілізації?
Перші місяці були непростими — потрібен був час, щоб адаптуватися до робочих процесів і відновити знання. Вадиму допомогла підтримка роботодавця, який зберіг робоче місце і був на зв’язку під час служби. Важливо також було пережити сабатікал і лише потім зануритися в оновлені технології.
Ключові складнощі — це повернення до ритму та дисципліни, до графіку роботи і командної взаємодії, а також увімкнення нових інструментів, зокрема штучного інтелекту.
Вивчення ШІ: як курси Anthropic допомогли розібратися з Claude Code
Чому Вадим обрав Anthropic Academy?
Пошук якісного навчання в сфері ШІ часто закінчується на YouTube-відео від непрофесіоналів або поверхневих гайдах. Курси Anthropic дали системне розуміння:
- основи роботи Claude Code;
- розробку власних агентів через API;
- поглиблені теми, які допомогли прогледіти архітектуру ШІ;
Втраченої розгубленості стало менше, з’явилися чіткі ідеї, як інтегрувати ШІ в щоденну розробку.
Конкретні прийоми для роботи з ШІ
Вадим використовує ШІ для:
- рев’ю великих pull request;
- виявлення дублювань бізнес-логіки;
- планування масштабних рефакторингів.
Це дозволяє економити час і знизити ризики в проектах, які постійно розвиваються.
Обережність у використанні ШІ
Застосунок ШІ викликає і ризики, особливо коли мова про безпеку:
- не варто довіряти ШІ з чутливою інформацією і військовими даними;
- слухати ШІ у виборі стороннього програмного забезпечення — теж ризиковано;
- налаштований некоректно модуль може призвести до викрадення облікових даних або зараження репозиторія.
Важливо завжди перевіряти результати і не залишати автоматизацію без нагляду.
Українці за кордоном: як підтримувати країну з будь-якої точки світу
Відповідальність і активність
Вадим нагадав, що незалежно від того, де ти живеш, якщо є громадянство України — є й відповідальність. Немає значення, чи ти працюєш у IT, ведеш бізнес або зовсім іншу діяльність.
Можливості долучення
Приклади залученості українців у діаспорі:
- робота в мілтек-командах віддалено, розробка дронів і бойових систем;
- організація реабілітаційних походів для ветеранів — часто безкоштовно;
- створення спільнот, наприклад Ukrainian Tech Community у Барселоні, які організовують події на підтримку війська і України.
Навіть будучи далеко, люди знаходять способи підтримати свою батьківщину і зробити свій внесок у боротьбу за мир і майбутнє.
