Масштабні протести у Франції: підлітки та профспілки об’єднуються проти освітньої кризи
Розгортання протестного руху
У Франції на вівторок заплановані масові демонстрації після того, як лідери профспілок оголосили про приєднання до страйку школярів, які вже два тижні блокують школи через недоукомплектованість персоналу, переповнені класи і занедбані будівлі. Цей рух, що розпочався з однієї школи в передмісті Парижа, швидко поширився на сотні навчальних закладів по всій країні.
Деякі протестувальники жорстко захоплювали входи до шкіл, підпалювали будівлі та запускали феєрверки в адресу поліції. Водночас більшість акцій відбулися мирно. Загалом із початку протестів було затримано близько 6 000 людей, приблизно 300 учнів та працівників шкіл отримали поранення, а також понад 700 поліцейських постраждали під час сутичок.
Жахливі випадки під час акцій
Під час заворушень у понеділок на півночі країни 15-річний хлопець втратив ліву руку – за словами міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, це могло статися через вибух світлошумової гранати. На півдні, у Марселі, хлопця такого ж віку затримали за те, що він спрямував саморобний вогнемет, створений із балона зі спреєм, на медичного працівника під час протесту.
Полеміка навколо протестів
Протести викликали масштабну суспільну дискусію щодо меж виправданих акцій протесту. Міністр освіти Едуар Жеффре визнав вимоги протестувальників слушними, однак засудив насильство, наголосивши: «Жодна вимога не може виправдати такі дії». Водночас провідні профспілки суддів і правозахисні організації звинуватили поліцію у застосуванні непропорційної сили до підлітків, деяким з яких лише 14 років.
Політичні кола також загострили увагу на крайньо лівій партії "Непокірна Франція", лідер якої Жан-Люк Меленшон, згідно з останніми опитуваннями, має реальні шанси долучитися до другого туру президентських виборів наступного року. Урядові центристи та праві політики звинувачують цю партію у підбурюванні до насильства, що вона категорично спростовує.
Основні претензії учнів
Головною причиною невдоволення молоді є:
- Неадекватний стан шкільної інфраструктури через недофінансування та аварійний стан будівель;
- Переповненість класів та брак викладачів;
- Недосконалий державний освітній портал Parcoursup, який учні використовують при вступі до вишів, і який називають непрозорим і безособовим, бо тисячі абітурієнтів місяцями чекають на відповіді про зарахування.
Влада намагається вгамувати протести
Міністр освіти провів зустрічі з представниками студентських профспілок і відвідав одну зі шкіл поблизу Парижа, щоб запевнити молодь у готовності влади вислухати їхні прохання, водночас закликаючи дозволити урокам відновитися у середу.
Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню у неділю ввечері надіслав листа міністрам із обіцянками:
- Заповнити вакантні посади викладачів;
- Визначити найактуальніші проблеми з навчальними закладами;
- Поліпшити систему Parcoursup.
Проте це не зупинило акції: у понеділок учні демонстрували знову у сотнях шкіл по всій території Франції.
Підтримка та подальші перспективи протестів
Гасло учнівської профспілки La Force Lycéenne залишається незмінним: «Ми не здаємось. Незважаючи на репресії та спроби уряду відволікти увагу». До руху приєдналися численні студенти університетів і ряд профспілок, які закликають членів брати участь у акціях.
Ключові пункти підтримки протесту від профспілок:
- Сьогоднішні школярі та студенти – це майбутні працівники;
- Вони не повинні оплачувати наслідки жорсткої економії;
- Протести – спосіб захистити соціальні права перехідного покоління.
Економічний контекст
Ці заворушення відбуваються на фоні активних спроб французького уряду ухвалити бюджет із суттєвим скороченням соціальних витрат. Водночас державний борг зростає, і зобов’язання сплати відсотків кредиторам майже досягли рівнів після фінансової кризи 2008 року, що ще більше загострює ситуацію в країні та соціальне напруження.
