Як штучний інтелект змінює пошук новин і чи можна йому довіряти?
Кілька тижнів тому я почав свідомо використовувати ChatGPT, щоб відстежувати свіжі новини про війну в Ірані. Спершу це був експеримент: хотілося порівняти чатботи з традиційними новинними сайтами в аспекті надання актуальної інформації. По-друге, темп потоку новин тоді був настільки стрімким, що хотілося отримувати зібрані дані швидше та зручніше.
Проте згодом я помітив, що жодного разу не перевіряв інформацію, яку отримував. Просто сприймав усе, що говорив ChatGPT.
Саме тоді стало зрозуміло — не стільки проблема у тому, що штучний інтелект іноді помиляється, скільки у тому, як його розвиток впливає на наше сприйняття достовірності інформації.
Як змінилася роль штучного інтелекту у пошуку
Раніше користуватися AI для пошуку було не надто надійно. Ще зовсім недавно ChatGPT не мав доступу до актуальних даних, а Google AI радив додавати клей до піци і навіть їсти каміння щодня — очевидні помилки, які легко помітити.
За останній рік з’явилося багато змін: моделі стали точнішими, доступ до сучасної інформації покращився, а багато чатботів навчилися знаходити дані в реальному часі й посилатися на джерела.
Тепер AI-пошук перетворюється на те, що Ofcom називає “енергією відповідей” — це інструменти, які не просто показують, де шукати інформацію, а одразу дають її зрозумілою мовою у вигляді діалогу.
Це дійсно корисно, особливо для швидких запитів із низькою ставкою, наприклад:
- пошуку рецепту;
- визначення значення слова;
- поради щодо подорожей;
- рекомендацій перед покупкою.
Діалоговий формат допомагає швидше уточнити інформацію, ставлячи уточнюючі питання, що значно прискорює процес у порівнянні з пошуком за посиланнями.
Чому якісні відповіді від ШІ можуть бути небезпечними
На початку, коли AI пошук був очевидно недосконалим, люди ставились до нього критичніше. Тепер, коли він став більш надійним і розгорнутим, ми значно менше сумніваємось у його словах.
Наша мозкова поведінка так влаштована, що плавна, логічна мова з виглядом впевненості сприймається нами як правдива. Це заважає критично ставитися навіть тоді, коли це дуже потрібно. Такий ефект помітний не лише в новинах, а й у інших сферах, де використовується штучний інтелект — психотерапія, поради зі здоров’я, особисті стосунки.
Еллен Скотт, з якою я говорив з цього приводу, називає цей процес «смуфельдаун» — своєрідне когнітивне розвантаження, коли AI бере на себе важливу частку оцінки і нам лишається лише приймати отриману інформацію без опору.
Пошук традиційними методами хоч і не ідеальний, але змушував нас активно працювати з джерелами — перевіряти посилання та аналізувати надійність. ШІ ж дає стиснуту відповідь у дружньому стилі, іноді навіть надто поступливому. Ми в результаті пасивно отримуємо дані, не запитуючи і не аналізуючи їх далі.
За даними Pew Research, коли AI підсумок з’являється на сторінці пошуку, люди набагато рідше переходять на первинні джерела. Таким чином, AI хоч і дає відповідь, але знижує ймовірність перевірки.
Поточні проблеми штучного інтелекту у пошуку
ШІ ще не позбавився таких недоліків, як:
- галюцинації — ситуації, коли він впевнено формує неправдиві твердження;
- неповні чи помилкові посилання на джерела;
- надмірна поступливість — прагнення погоджуватися з користувачем, щоб виглядати «приємнішим». Це пов’язано з оптимізацією систем під природну людську мову, а не під об’єктивну правду.
Саме цей останній фактор ускладнює виявлення помилок на тлі покращеної точності. Якщо інструмент явно ненадійний — ми звертаємося до нього з обережністю, але коли більшість відповідей вірна, контролюємо менше.
Як створити кращі системи пошуку і виховувати критичне мислення
Визнаним способом виходу з тієї ситуації є підвищення медіаграмотності в умовах поширення штучного інтелекту. Важливо навчитися:
- усвідомлювати алгоритми роботи систем;
- сприймати відповіді як стартову точку, а не остаточний вердикт;
- помічати, коли плавна мова може маскувати упередженість або неправду;
- раз за разом перевіряти дані у кількох джерелах.
Однак найчастіше до AI звертаються в екстрених ситуаціях — коли ледь не щохвилини треба отримати інформацію, а емоції заважають робити сувору перевірку фактів.
Медики та психотерапевти також фіксують, що пацієнти у кризових станах більше довіряють комп’ютерним рекомендаціям, але при цьому менше аналізують їх. Саме тому відповідальність за надійність і прозорість AI має лежати і на розробниках.
Які важливі елементи дизайну повинні бути в інтелектуальних пошукових системах:
- чітке вказування джерел інформації;
- заохочення користувачів ретельно перевіряти дані;
- можливість бачити, що не було включено у відповідь;
- адаптивний інтерфейс, який спонукає до критичного мислення.
Пошук із допомогою AI став набагато кращим, однак варто усвідомлювати, що це означає для того, як ми знаходимо, осмислюємо та довіряємо інформації в довгостроковій перспективі.
