Переговори на межі: чи вдасться уникнути нової війни між Іраном та США?
Поки віце-президент США Джей Ді Венс прямував до Пакистану на вихідні переговори з Іраном, шаткий режим припинення вогню між Вашингтоном і Тегераном опинявся під загрозою. Світові лідери активізували зусилля, щоб уникнути повномасштабного конфлікту, але події у Лівані ставлять під сумнів перспективи миру.
Зупинка вогню під загрозою: що відбувається у Лівані?
Третій день поспіль головний виклик стабілізації ситуації – атаки Ізраїлю на Ліван. Іран наполягає, що ці обстріли порушують угоду з Трампом, яка передбачає припинення нападів на Іран в обмін на безпечний прохід суден через Ормузьку протоку.
Однак прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу продовжує ігнорувати міжнародний тиск і не збирається зупиняти операції проти підтримуваних Іраном бойовиків Хезболли на півдні Лівану.
Іран спочатку погрожував скасувати зустріч з Венсом у п’ятизірковому готелі Ісламабаду, призначену на суботу зранку, але прибуття іранської делегації ввечері п’ятниці вказує, що переговори все ж відбудуться.
Світові гравці намагаються втримати дипломатію на плаву
Перед лицем ризику для глобальної економіки численні країни докладають зусиль, щоб підтримати діалог Вашингтона з Тегераном. Голова Світового банку Аджай Банга попередив, що відновлення війни і блокada Ормузької протоки можуть послабити світовий економічний розвиток і погіршити рівень інфляції.
- Франція тисне на Ізраїль з вимогою припинити обстріли Лівану.
- Британія провела переговори у країнах Перської затоки про повторне відкриття протоки.
- Саудівська Аравія закликає Китай не припиняти тиск на Іран з метою збереження переговорів.
Прем’єр Пакистану Шехбаз Шариф назвав зустріч у столиці своєї країни “моментом істини” і розповів, що отримав дзвінки від лідерів Катару, Німеччини, Австралії і Великої Британії із проханнями підтримати мирний процес.
Чому Ліван став каменем спотикання?
З одного боку, переговори можуть відбуватися і без врахування ситуації в Лівані, проте, як наголошує експерт Джонс Гопкінс Валі Наср, цей конфлікт отруює атмосферу між сторонами. Після п’яти тижнів військових дій і багаторічної недовіри подолати відмінності у поглядах на ядерну програму Ірану, Ормузьку протоку та інші питання стане складніше.
Наср підкреслює ключові проблеми:
- Іран вважає, що перемир’я має охоплювати і Ліван.
- Формулювання угоди у Пакистані передбачає припинення бойових дій у Лівані, але це було підкориговано адміністрацією Трампа.
- Нездатність США контролювати дії прем’єра Нетаньягу ставить іранську сторону в скрутне становище щодо довіри до США.
Складнощі довіри між Іраном та США
Тегеран має свої підстави сумніватися у відданості Вашингтона угодам через попередній досвід – вихід Трампа з ядерної угоди 2015 року та несподівані військові удари проти Ірану без попередження, що негативно вплинуло на переговорний процес.
До делегації США в Ісламабаді приєднаються спецпредставник Трампа Стів Віткофф та зять президента Джаред Кушнер, які раніше брали участь у переговорах, але залишилися переконаними в обмані іранської сторони.
Як проходять переговори і хто впливає на їх результат?
Формат зустрічей досі не визначений – планується обмін думками або особисті перемовини, які є більш продуктивними, але потенційно політично ризикованими.
Переговори мають пройти у готелі Serena в Ісламабаді, який цього тижня був оперативно звільнений через урядову “важливу подію”, як повідомляють російські ЗМІ.
- Китай активно підтримує мирний процес, оскільки його економіка залежить від стабільності поставок газу і нафти через Ормузьку протоку.
- Саудівська Аравія заохочує Пекін продовжувати тиск на Іран для збереження переговорів.
- Речник китайської посольства у Вашингтоні підтвердив участь Китаю у пошуках шляху до припинення конфлікту.
Несподівані виклики: роль Лівану і Хезболли
Військовий конфлікт у Лівані став несподіваною перешкодою для дотримання режиму припинення вогню, адже країна грає критичну роль у регіональній безпеці через присутність шиїтської організації Хезболла, тісно пов’язаної з Іраном.
Ізраїль, який постійно зіштовхується з ракетними обстрілами з боку Хезболли, особливо після атак Хамас 7 жовтня 2023 року, прагне змусити бойовиків скласти зброю або знищити їх взагалі. Незважаючи на заклики Трампа до зменшення операцій, Нетаньягу продовжує посилювати удари по позиціях Хезболли.
Позиції міжнародної спільноти
Президент Франції Еммануель Макрон різко засудив “безрозбірливі удари” Ізраїлю по Лівану. Водночас ізраїльський посол у Вашингтоні наголосив, що країна не збирається вести переговори про припинення вогню з Хезболлою, яку вважає терористичною організацією і головною перешкодою для миру.
Аналітики відзначають, що Іран розглядає події в Лівані як тест не лише довіри до Трампа, але й здатності контролювати дії Нетаньягу. Без цього іранська сторона сумнівається у доцільності подальших домовленостей. З іншого боку, існує побоювання, що США або Ізраїль можуть мати приховані плани, що ускладнює переговорний процес.
