чому гинуть сади і як їх рятують — Суспільне Кропивницький

Втрати черешневого врожаю на Кіровоградщині: чому цьогоріч зібрали на 30% менше ягід

Щорічний врожай черешні і масштаби збитків через заморозки

В Кіровоградській області щоосені збирають від 1200 до 1500 тонн соковитої черешні. Проте цьогоріч садівники пережили втрати близько 30%, і основна причина – стрімкі заморозки у квітні та травні, коли дерева щойно почали цвісти.

Про це розповіла Валерія Фурманова, директорка департаменту агропромислового розвитку області.

«Більшість черешневих садів – це господарства людей на приватних ділянках. А підприємств із площею до 20 гектарів налічується близько двадцяти. Загальна площа, де вирощують черешню, вишню і інші кісточкові, сягає до 4 тисяч гектарів», – зазначила Валерія.

Турботи садівника: як уберегти врожай від спеки і холодних ночей

Максим Гурінович керує садом у селищі Приютівка вже восьмий сезон. На гектарі землі росте близько тисячі дерев ранніх та пізніх сортів черешні. Збір ягід у них триває приблизно тиждень.

Він ділиться, що догляд за садом – це великий труд і увага до деталей.

«Полив у нас здійснюється методом “Туман” — дрібнодисперсний розпил над рядами. Щоб зволожити всю площу, потрібно щонайменше годину», – розповідає Максим.

Особливо під час спеки дерева потребують великої кількості води. Якщо температура піднімається до 25 градусів, поливають сад двічі на тиждень.

Окрім цього, щоб захистити ягоду від птахів, у саду працюють відлякувачі.

«Шпаки – це наші головні шкодники. Вони не просто з’їдають черешню, а й псують її всією зграєю. Іноді навіть дерево може залишитися без ягід. Тож у саду встановлені колонки з відлякувачами і чучела на вудочках для пернатих», – пояснює Максим Гурінович.

Як боротися із заморозками: досвід господарства З Приютівки

Цьогоріч через заморозки садівники втратили близько 30% черешневого врожаю. Для порівняння, торік ситуація була ще гірша, кажуть у господарстві.

«Минулого року морозів було настільки багато, що черешня просто загинула. Ми не робили задимлення, тому зібрали лише двісті кілограмів ягід на всю площу», – згадує Максим.

Щоб вберегти плодові дерева тоді, допомогло задимлення — процес, коли на ділянках розставляють бочки із соломою та відпрацьованим маслом. Їх підпалюють вночі, створюючи захисну “димову ковдру”.

«Цю процедуру проводили з другої години ночі до ранку. Бочки ставили у шаховому порядку по всьому саду, доки температура не піднялася. Потім усе гасили, щоб не нашкодити деревам», – пояснює керівник саду.

За його підрахунками, цього року майбутній врожай очікується в межах 7-10 тонн, тоді як хороший результат – це понад 15 тонн із такої ж площі.

Черешню активно купують жителі з навколишніх громад — Знам’янки, Світловодська, а також перепродають на ринку в Олександрії. У холодильнику ягода краще зберігається 2-3 дні за температури 3-5°С.

Додаткові поради від садівника

Максим радить звертати увагу на перспективи вирощування черешні та планувати полив і захист від птахів. Важливий фактор – наявність сучасного обладнання для поливу та систем відлякування шпака.

Плани на найближчий час — завершити збір черешні, а потім перейти до збирання лохини.

Гранти на нові сади: як отримати підтримку від держави

Державна підтримка для садівників активізувалась із 2022 року, коли запровадили грантові програми. Побудова нових садів – це реальна можливість отримати фінансову допомогу.

«Програма фінансується на безповоротній основі і стосується, зокрема, черешневих плантацій. Понад те, гранти дають як фізособам, так і бізнесу. Важлива умова – співфінансування 50 на 50%, де половину коштів виділяє держава, половину – господар», – роз’яснює Валерія Фурманова.

Обсяг гранту залежить від площі саду й кількості створених робочих місць. Наприклад:

• сад від 1 до 25 гектарів;
• обов’язкове працевлаштування 6 постійних та до 250 сезонних працівників.

Весняні заморозки на Кіровоградщині: масштаби та методи захисту

Заморозки квітня-травня цього року істотно вплинули на врожайність садів. Зменшення ягоди черешні та вишні відчувалося на рівні 30-50%, а ось абрикоси й персики постраждали навіть більше – до 80% урожаю втрачено.

29 квітня та 4 травня температури на поверхні ґрунту опускалися до мінус трьох градусів — це критично для квітучих дерев, розповідає Микола Ковальов, доцент кафедри землеробства ЦНТУ.

«Особливо вразливі ранні садові культури з кісточковими плодами. Якщо не буде нових заморозків у травні, по абрикосах очікуємо до 80% пошкоджень, а вишні й черешні втрати від 30 до 50%», – зазначив експерт.

Рекомендації щодо захисту саду від низьких температур

Щоб мінімізувати шкоду, аграрії можуть скористатися двома перевіреними способами:

1. Обприскування спеціальними хімічними препаратами за 6–16 годин до заморозків, що підвищує шанси зберегти до 80% урожаю.
2. Гідрополіва (дощування) — нанесення води на дерева і квіти для збереження тепла, за умови правильного виконання дозволяє врятувати до 90% плодів.

Зауважує Микола Ковальов, що крім морозів, на знижений врожай вплинула й брак запилення, бо бджоли не вилітали через прохолодну погоду.