Потенційна угода між США та Іраном: чи можна довіряти 20-річній паузі в ядерній програмі?
Напередодні відльоту віце-президента США Дж.Д. Вейна з Ісламабада, він заявив, що позиції Ірану і Сполучених Штатів кардинально відрізняються, особливо у питанні гарантій, що Іран ніколи не зможе створити ядерну зброю — «не лише зараз чи через два роки, а на довгу перспективу».
Що означає «довга перспектива» для США?
Виявилось, що адміністрація Трампа розуміє «довгий термін» як 20 років. За часом візиту пана Вейна у Пакистан, який тривав 21 годину, з’явились подробиці переговорів:
- США пропонують не постійну заборону на ядерне збагачення, а 20-річне «призупинення» всієї ядерної діяльності Ірану.
- Цей підхід дає змогу Ірану заявити, що він не відмовляється назавжди від свого права виробляти ядерне паливо відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Позиція Ірану: компроміс на п’ять років
Іран у відповідь підтвердив свою пропозицію призупинити ядерну діяльність максимум на п’ять років. Такий сценарій був запропонований раніше, під час переговорів у Женеві, які закінчились провалом і змусили тодішнього президента Трампа розглянути військовий варіант.
Ця розбіжність у термінах — від 5 до 20 років — відкриває невелику надію на компроміс, про що свідчать можливі майбутні зустрічі переговорників, хоч поки що їхні дати офіційно не погоджені.
Інші критичні питання за столом переговорів
Окрім ядерного питання, сторони обговорюють:
- Відновлення вільного проходу через Ормузьку протоку.
- Припинення підтримки Іраном проксі-груп, зокрема ХАМАСу та Хезболли.
- Вивезення накопиченого ядерного палива з країни.
Однак ключовим каменем спотикання залишається відмова Ірану від своїх ядерних амбіцій і демонтаж атомної інфраструктури.
Історія ядерних угод і ризики повторення помилок
Основною претензією пана Трампа до угоди 2015 року (спільний всеосяжний план дій або JCPOA) було те, що в ній існували «терміни закінчення» — поступове скасування обмежень до 2030-го року.
Ця угода не передбачала повного припинення ядерної діяльності, що, в ідеалі, продовжило б період бездіяльності понад термін перебування Трампа на посаді.
За словами Роба Маллі — учасника переговорів 2015 року з боку Обами та одного з ініціаторів спроб поновлення угоди за адміністрації Байдена, навіть короткострокове призупинення діяльності було б кращим за попередній документ.
Як США намагалися сповільнити іранську ядерну програму?
- З допомогою кібернападів, які виводили з ладу центрифуги для збагачення урану.
- Введенням економічних санкцій.
- Проведенням дипломатичних переговорів та укладенням угод.
Попри це, Іран ішов до створення бомби повільніше, ніж інші країни з ядерною зброєю, такі як Північна Корея чи Пакистан.
Що відбувається за кулісами переговорів?
З огляду на чутливість процесу, багато деталей залишаються поза увагою широкого загалу. Обидві сторони дотримуються тактики контролю інформації, намагаючись максимізувати свої можливості для укладання угоди, хоча інформаційні «витоки» з обох сторін все ж відбуваються.
Пан Вейн охарактеризував переговори з Іраном як «добрі», але уточнив, що Іран показав обмежену гнучкість.
У Білому домі повторили, що лінії, які США не готові переходити, чітко визначені і США застосовують «ефективну морську блокаду» для посилення переговорних позицій.
Головні суперечки в деталях угоди
- Вимога США вивезти 970 фунтів урану, близького до ступеня, потрібного для виготовлення зброї.
- Іран наполягає залишити паливо на своїй території, пропонуючи натомість значне розбавлення, щоб ускладнити можливість використання для бомби.
- Оцінка ризиків, що Іран у майбутньому зможе повернути уран до високого ступеня збагачення.
Фінансові питання в центрі переговорів
Серед інших тем переговорів — повернення Ірану заморожених активів на загальну суму близько 6 мільярдів доларів, що зберігаються у Катарі через санкції, введені США ще за першого терміну Трампа.
Президент Трамп критикував адміністрацію Обами за «повернення літаків готівки» Ірану у сумі 1,4 мільярда доларів плюс 300 мільйонів відсотків, які були заморожені раніше.
