Війна, розв’язана Росією проти України, завдає шкоди не лише людям, а й довкіллю, зокрема птахам. Один лише вибух на Каховській ГЕС спричинив руйнування численних пташиних ареалів, а безупинні артилерійські обстріли продовжують провокувати пожежі, що негативно впливають на пернатих.
Сучасний воєнний конфлікт містить також менш очевидні небезпеки: оборонні засоби, такі як антидронові сітки та оптоволоконні дроти, життєво необхідні для захисту людей, водночас перетворюються на пастки для тварин. Українські військові регулярно фіксують і поширюють фотографії птахів, які потрапляють у «павутину» сіток у прифронтових містах.
Незважаючи на те, що в умовах щоденних втрат розмови про шкоду, завдану птицям, можуть здатися несвоєчасними, важливо документувати такі зміни. Вони слугують додатковим свідченням того, що збереження природи і захист тварин можливі лише разом із припиненням російського екологічного геноциду в Україні.
Що саме відбувається під час бойових дій і як це впливає на птахів? Чи уникають вони активних зон і що очікує орнітофауну в майбутньому? Ці питання «УП. Життя» обговорила з досвідченим зоологом, керівником Української природоохоронної групи Олексієм Василюком.
### «Хижі птахи — найуразливіша категорія перед сітками»
#### Про вплив війни на тварин загалом
Найбільш руйнівним фактором для тварин під час війни є вибухи. Так само, як і для людей і сільськогосподарських угідь, вони фатальні для тварин, що мешкають у ґрунті. Під впливом вибуху виникають серйозні теплові й механічні ефекти, ґрунт ущільнюється, з’являються воронки, що призводить до загибелі дрібних організмів.
За вибухом слідує потужне хімічне забруднення середовища. Кожен вид боєприпасів містить специфічний хімічний склад, велика частина якого залишається в ґрунті у вигляді порошкових частинок — це різні важкі метали, сірка та інші токсичні компоненти. Поступово деякі хімічні речовини можуть трансформуватися в більш або менш шкідливі сполуки: наприклад, сірка у взаємодії з водою утворює сірчану кислоту, що вбиває дрібних ґрунтових тварин.
Важкі метали зберігаються в довкіллі роками, просочуються у ґрунтові води, забруднюють річки, створюючи тривалу екологічну загрозу. Вибухам притаманний довготривалий негативний вплив, що триває десятиліттями навіть після завершення активних бойових дій.
На відміну від тварин, які можуть втекти з небезпечної зони, безліч дрібних видів лишається на місці, де зазнає загибелі. Поступово екосистеми можуть відновлюватися, але цей процес займає десятки років.
Особливу небезпеку становлять фортифікаційні споруди — окопи і укріплення — які обмежують рух тварин, ускладнюють їхнє пересування, а деякі особини тут потрапляють у пастки і не можуть вибратися. Хоча за масштабом ця проблема поступається вибухам, вона теж негативно позначається на живій природі.
Додатковим фактором є ураження об’єктів із потенційно небезпечними речовинами — складах, підприємствах, нафтобазах, — що призводить до ще більшого забруднення навколишнього середовища. Проте головним екологічним ударом для тварин залишаються саме вибухи і пожежі.
#### Вплив оптоволоконних ниток із дронів на птахів
Це ще дуже нове і недостатньо вивчене явище. Немає наукових досліджень, оскільки в прифронтових районах, де накопичується дахтова оптоволокна від безпілотників, практично не можуть працювати дослідники.
Оптоволокно володіє значною міцністю: дрони можуть переносити його на десятки кілометрів, прокладаючи шлях через ліс, кущі, села, і нитки не рвуться. Птахи, не пристосовані еволюційно до таких перешкод, часто через це заплутуються.
Крім птахів, загрозу можуть відчувати середні за розміром наземні ссавці, такі як дрібні хижаки і зайці, хоча великі копитні, ймовірно, у меншому ступені страждають.
Ще одна екологічна загроза виникає через поступове руйнування цих ниток. Оптоволокно в пластиковій оболонці розкладається з утворенням мікропластику — дрібних частинок, які розсіюються в природі подібно до скловати. Такий мікропластик дуже складно вилучити з ґрунту чи води хімічними чи фізичними методами.
Хоча наразі немає підстав хвилюватись надмірно, адже масштаби цього феномена ще не відомі, він впливає на екосистему: мікропластик потрапляє у ґрунтові води, де може опинитися у криницях, які п’ють люди. Дрібні ґрунтові мешканці — дощові черв’яки — ковтають мікрочастинки, що далі переходять у харчовий ланцюг птахів. Подібним шляхом він може потрапляти і в рибу, що знову ж таки спричиняє накопичення пластмасових частинок у харчових ресурсах людини.
#### Заплутування птахів у антидронових сітках
Птахи не мають інстинкту розпізнавання таких чужорідних перепон, адже еволюція не готувала їх до штучних сіток. Хоча немає систематичних досліджень щодо уражених видів, за спостереженнями переважно ризикують дрібні співочі птахи (наприклад, горобці) — вони здатні вибратися з пастки.
Крупні мігруючі птахи, такі як гуси і журавлі, що летять високо під час перельотів, навряд чи потрапляють у сітки. На противагу, водоплавні птахи, які зимують на водоймах неподалік від зон із сітками, можуть зазнати ризику заплутування, особливо якщо сітки розташовані поблизу міграційних маршрутів цих птахів.
Найуразливішою категорією є хижі птахи, оскільки вони полюють, літаючи низько над землею чи водою і стають об’єктом пасток. Їх пір’я легко заплутується, через що птахи втрачають орієнтацію і не можуть звільнитися. Найчастіше серед постраждалих — сови і денні хижаки, що видно з відеозаписів.
### «Птахи вже понад чотири роки не можуть зупинятись на традиційних місцях»
#### Зміна маршрутів і місць гніздування
Причина, чому птахи інколи змінюють маршрути, пов’язана з посиленням інтенсивності бойових дій і постійним гучним шумом, що створює стресові умови. І хоча міграційні шляхи формувалися тисячоліттями й мали б лишатися сталими, деякі угруповання вимушені їх коригувати.
Зокрема, у Азово-Чорноморському регіоні — особливо на гирлі Дніпра і Кінбурнській косі — розташовані ключові зимівельні угіддя для водоплавних птахів. Зараз ці території перебувають на лінії військових дій, внаслідок чого птахи вимушені шукати інші зони для зимівлі, можливо, у районі Каспійського моря, Дунаю, Греції чи Ізраїлю.
Однак достеменно відстежити такі зміни сьогодні вкрай складно через обмежений доступ до територій та відсутність систематичних наукових досліджень.
Ще більше постраждали птахи, що гніздилися у лісах вздовж Сіверського Дінця. Раніше там зосереджувалися численні колонії денних хижих — сови, орли, соколи, яструби. Зараз ця частина території з лісами фактично зникла, а птахи покинули її, шукаючи безпечніші місця. Це не свідчить про їхню загибель, оскільки орнітофауна — це одна з небагатьох груп тварин, здатних подолати тисячі кілометрів в пошуках сприятливих умов. Проте у нових місцях птахам, найімовірніше, буде гірше через менш сприятливе середовище.
Північна частина Чорно-Азовського узбережжя має надзвичайне значення для птахів завдяки мілководдю, яке є багатим кормовим майданчиком. Вже понад чотири роки птахи не можуть зупинятися на традиційних територіях через бойові дії, що стримує їхню чисельність і насадження.
#### Труднощі наукового моніторингу
У зв’язку з недоступністю прифронтових і окупованих регіонів, науковці змушені орієнтуватися на супутникові знімки для визначення масштабів лісових пожеж і змін у водних площах. Такі дані є точними для аналізу рослинності та ландшафтів, але майже не допомагають у вивченні тваринного світу, для якого потрібні приватні спостереження.
Відомі дані про попередні колонії птахів дають змогу уявити масштаби втрат. Наприклад, було задокументовано 60 пар чапель у певній колонії, 20 пар малого підорлика, чи єдине гніздо орла-могильника. Зараз усе це знищене або занедбане. Однак скільки птахів загинуло і куди перемістилася орнітофауна — достеменно невідомо.
#### Наслідки руйнування Каховської ГЕС
Підрив Каховської ГЕС спричинив затоплення важливих природних об’єктів, серед яких — Кардашинське болото в Херсонській області, яке було улюбленим місцем гніздування численних водоплавних птахів. В цю пору в гніздах вже виховувалися пташенята, які загинули внаслідок раптової повені. Велика ймовірність, що птиці не встигли повторно розмножуватися, оскільки це було на початку літа.
Наразі через триваючі бойові дії та сильний шумовий фон більшість птахів у цьому районі не гніздиться, тож чисельність популяції надзвичайно мала. Крім того, популяція диких птахів підтримується щорічним народженням потомства, і велика частина не повертається в знищені або занадто шумні місця, що знизить загальну чисельність.
#### Загальна картина змін у пташиній фауні України
Системних даних про чисельність птахів внаслідок бойових дій наразі немає. Орнітологи не мають можливості працювати у гарячих точках і на окупованих територіях, що робить ситуацію фактично невідомою.
Щодо перелітних птахів, які проходять над Україною, немає переконливих доказів зміни маршрутів, оскільки більшість з них летить на значних висотах. Існують окремі випадки, зафіксовані за допомогою трекерів, коли деякі птахи обходили зони бойових дій, але це може бути випадковістю, а не закономірністю.
Зате появляються повідомлення про збільшення числа падальників, наприклад, грифів на Харківщині, що найімовірніше пов’язано з особливостями війни.
#### Стан птахів у Чорнобильській зоні
У порівнянні з іншими регіонами, Чорнобильська зона переживає менші зміни: ліс і болота залишаються переважно такими, як і раніше, хоч і сталися пожежі. Водночас нові укріплення й кордони можуть обмежувати пересування великих тварин, однак для птахів це не має суттєвого значення.
### «Птахів найбільше любить охоча до природи більшість людей»
#### Можливі позитивні наслідки війни для природи
Існують і певні позитивні ефекти, хоч вони радше побічні. Завдяки масовому покиданню людей територій у багатьох місцях дещо зменшилися фактори навантаження: зникає полювання, менше застосовується хімікатів, які отруюють комах і ґрунтову фауну.
Наприклад:
– Каховське водосховище, раніше збіднене, перетворюється на велику дику екосистему з появою рідкісних видів риб і птахів;
– Знижується використання пестицидів, що призводить до збільшення чисельності комах — харчового ресурсу для птахів, що дає їм змогу краще вигодовувати потомство;
– Зростає чисельність гризунів, які не труяться отрутами, що позитивно позначається на хижаках, таких як перегузня — рідкісний вид звірів, що живиться мишами.
Водночас гризуни не можуть тривало зберігатися у високій чисельності через обмеженість ресурсів і природні фактори, тож після зими їх кількість значно скорочується.
#### Вплив зменшення кількості птахів на сільське господарство
Менша кількість птахів теоретично може призвести до збільшення кількості шкідливих комах. Втім цей феномен складно однозначно підтвердити через значну залежність сільського господарства від пестицидів і необхідність оцінки кожної ситуації окремо.
#### Необхідні кроки для відновлення орнітофауни
Одним із найважливіших завдань після стабілізації ситуації буде проведення комплексних досліджень у звільнених від окупації та бойових дій регіонах. Лише за результатами моніторингу можна розробляти ефективні плани відновлення та збереження птахів.
Теоретично можна встановлювати штучні гніздівлі, однак це не усуне головні проблеми, адже масштаби шкоди наразі безпрецедентні.
Першочергово потрібно прибрати з природного середовища оптоволокно та антидронові сітки, що є фізичними загрозами і створюють пастки для тварин.
#### Важливість досліджень і розмов про птахів
Птахи – це важлива частина екосистеми, яка здійснює ключові функції, серед яких:
– Регуляція популяцій комах;
– Внесок у запилення рослин;
– Підтримка грунтової структури через участь у ланцюзі живлення.
Якщо зникнуть дикі запилювачі, це може призвести до втрати частини врожаю, що є основою людського харчування.
Незважаючи на це, серед диких тварин птахи є найбільш улюбленою серед широкої аудиторії, і їх відсутність зробить природний світ значно біднішим і менш привабливим.
Авторка: Олена Барсукова, «Українська правда. Життя»
