Президент Російської Федерації Володимир Путін висловлює побоювання, що завершення війни на території України без досягнення хоча б мінімальних стратегічних цілей може поставити під загрозу як його політичний статус, так і особисту безпеку. За наявною інформацією, він нібито неодноразово заявляв найближчому оточенню: «Вони мене повісять», якщо Росія не зможе повністю контролювати український Донбас.
За даними видання The Economist, російський лідер, імовірно, ухвалив рішення посилити інтенсивність воєнних дій після кількох тижнів внутрішньої переоцінки ситуації влітку.
### Основні страхи Володимира Путіна
– Головним пріоритетом для президента РФ залишається збереження особистої влади, а у перспективі – й життя.
– Володимир Путін формулює свої завдання в геополітичній риториці, але його дії значною мірою мотивовані потребою російського режиму не демонструвати жодних ознак слабкості.
– Завершення конфлікту без отримання хоча б мінімального результату у вигляді контролю над Донбасом він вважає особисто небезпечним.
### Можливість подальшої ескалації та її передумови
За інформацією джерел, близьких до керівництва Кремля, після ретельного аналізу обстановки впродовж літа Путін ухвалив рішення активізувати військові дії. Один із давніх союзників президента вважає, що несподіваний візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви 25 серпня був сприйнятий керівництвом РФ як сигнал ослаблення позицій Вашингтона.
Для порівняння, у листопаді 2021 року прибуття тодішнього керівника ЦРУ Білла Бернса до Москви за кілька місяців передувало повномасштабному вторгненню Росії в Україну у лютому 2022 року.
22 серпня Путін звинуватив Україну у відкритті «скриньки Пандори» після ударів по нафтопереробних заводах та логістичних центрах Росії. Він також попередив про можливі удари у відповідь по «найчутливіших секторах» економіки України. У той же день він підтвердив, що «спеціальна військова операція триває» й що РФ «рухатиметься виключно вперед».
### Як може відбутися новий етап ескалації
Видання The Economist відзначає, що:
– Росія здатна посилити гібридні операції та диверсійні акти проти країн, що підтримують Україну.
– Зросте активність по лініях постачання військової допомоги з Європи.
– Західні спецслужби висловлюють занепокоєння можливими атаками на європейські підприємства, які виробляють військове обладнання для України.
Водночас, на думку західних розвідувальних структур, Путін уникає прямої військової конфронтації з НАТО.
Для України ймовірний новий етап ескалації означатиме:
1. Значне посилення вже існуючих обстрілів та атак.
2. 30 серпня Міністерство оборони РФ оголосило про підготовку масштабної атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Щодо наземних операцій, російські джерела повідомляють, що керівництво Кремля нібито розглядає можливість залучення на фронт додаткових 300–400 тисяч військовослужбовців. При цьому нову хвилю мобілізації можуть оголосити неофіційно, оскільки попередній указ про мобілізацію досі залишається чинним.
Чоловіків можуть призивати під тиском і примусом з боку регіональних влад, що має на меті мінімізувати політичне невдоволення серед населення. Нові механізми вербування нині тестуються зокрема у Пензенській області.
### Внутрішньополітичні наслідки та перспективи
The Economist підкреслює, що загострення репресій та посилення військових дій не розв’яжуть глибинні проблеми Російської Федерації, а лише призведуть до поглиблення страждань населення і збільшення внутрішньої нестабільності.
Нагадаємо, у серпні 2026 року Володимир Путін заявив, що Росія має встановити повний контроль над Донбасом. Аналітики та офіційні особи вважають, що якщо Росія не досягне цієї мети до осені 2027 року, ймовірність переговорів щодо врегулювання конфлікту зросте, проте ключові рішення потрібно ухвалювати заздалегідь.
За даними OBOZ.UA, російська армія не здатна компенсувати втрати живої сили. Щомісяця збройні сили РФ втрачають приблизно на 6000 військовослужбовців більше, ніж здатні мобілізувати.
Тільки перевірена інформація у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не довіряйте фейкам!
