Справи щодо усиновлення, які можуть впливати на право отримання відстрочки від мобілізації чи звільнення з військової служби, а також випадки внутрішньосімейного усиновлення дітьми одним із подружжя, перебувають під особливою увагою судових органів.
Війна радикально трансформувала підходи до процесів усиновлення в Україні. Незважаючи на те, що усиновлення і надалі залишається пріоритетним способом влаштування дітей у сім’ю, увага судів та органів опіки зосереджена не лише на вивченні документів кандидатів, а й на аналізі їх реальних мотивів, психологічної готовності до батьківства, якості встановлених зв’язків з дитиною та здатності створити для неї стабільне сімейне середовище. Викликами стають процедури евакуації дітей, зміни законодавчої бази, брак кадрів у соціальній сфері та нові правові умови, зумовлені воєнним станом.
Національна асоціація адвокатів України провела детальний аналіз сучасних тенденцій в усиновленні, судової практики, а також проблемних аспектів, з якими зустрічаються кандидати в усиновлювачі, діти та державні установи.
### Динаміка розгляду справ про усиновлення
За інформацією НААУ, у 2025 році в судах розглядалось приблизно 5 тисяч справ про усиновлення громадянами України, які проживають на території країни.
– Протягом цього періоду було ухвалено 4371 судове рішення, з яких 4276 заяв було задоволено.
– Приблизно 900 справ залишились нерозглянутими до кінця звітного періоду.
Фахівці підкреслюють, що фінансова спроможність кандидатів далеко не завжди є основним критерієм для успішного усиновлення. Не менш вагомими є їх психологічна готовність, внутрішня мотивація, а також відповідальність за довготривалу турботу про дитину.
### Вплив війни на процес усиновлення
Серед найсерйозніших викликів, спричинених великим військовим конфліктом, — евакуація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
– Зокрема, з Києва було евакуйовано понад 1500 таких неповнолітніх, частина з яких направлена за кордон.
– До того ж виникають складнощі, пов’язані з частими законодавчими змінами, невідповідністю окремих нормативних актів, неоднаковим тлумаченням міжнародних угод, дефіцитом працівників соціальних служб, професійним вигоранням фахівців та проблемами міжсекторної координації.
Разом із цим кількість дітей, які мають законні підстави для усиновлення та перебувають на місцевому обліку, поступово зменшується. Натомість кількість претендентів на усиновлення з початку війни зростала, досягаючи максимуму в 2024 році. Серед причин збільшення цієї кількості називають:
1. Бажання надати сімейний прихисток дитині, яка могла стати сиротою через бойові дії.
2. Прагнення допомогти дітям, які втратили батьківське піклування.
3. Вплив мобілізаційних процесів.
### Категорії дітей, які найрідше усиновлюються
Однією з найбільш проблемних категорій залишаються діти старшого віку.
– Значна частина дітей, які перебувають у реєстрі на усиновлення, — це діти старше 11 років.
– Особливу складність становить влаштування сімейних груп дітей, яких не можна роз’єднувати, а також дітей із інвалідністю.
Водночас більшість кандидатів орієнтуються на дітей молодшого віку, через що усиновлення дітей з особливими потребами чи братів і сестер, які потребують спільного влаштування, залишається поодиноким явищем.
### Тимчасова опіка до набрання судового рішення: причини повернення дітей
Після подачі заяви про усиновлення до суду кандидати мають змогу звернутися до органу опіки та піклування за місцем перебування дитини, щоб отримати тимчасову опіку до того моменту, коли судовий вердикт набуде законної сили.
– Саме на цьому етапі іноді відбувається повернення дітей.
– Такі випадки не вважаються скасуванням усиновлення, оскільки юридично процес ще не завершений, а тимчасова опіка просто припиняється.
Експерти наголошують, що кандидати повинні отримувати повну та детальну інформацію про дитину:
– її стан здоров’я;
– життєві обставини;
– наявність братів і сестер чи інших родичів;
– причини, з яких дитина була вилучена з біологічної сім’ї.
Відзначають випадки, коли після спільного проживання кандидати дізнавалися про проблеми зі здоров’ям дитини, що не були відображені у наданих даних, і через це відкликали заяву про усиновлення до того, як рішення суду набрало чинності.
### Вікові обмеження для усиновлювачів
Згідно зі статтею 211 Сімейного кодексу України усиновлювачем може бути дієздатна людина, що досягла 21 року, за винятком випадків усиновлення родичами дитини.
– Крім того, закон вимагає, щоб різниця у віці між усиновлювачем і дитиною складала не менше 15 років.
Експерти зазначають, що ця норма носить імперативний характер і може ускладнювати процес усиновлення навіть у випадках, коли між дитиною та потенційним батьком або матір’ю вже існують міцні, сталідові сімейні зв’язки.
### Ретельне дослідження мотивів усиновлення судами
У контексті воєнного стану судова практика в сфері усиновлення зазнала значних змін.
– Якщо раніше основний акцент робився на перевірці документів і дотриманні формальних вимог, то нині суди дедалі частіше звертають увагу на реальні сімейні взаємини, мотивацію кандидатів, їх добросовісність і справжні наміри.
– Особливу увагу приділяють випадкам, коли рішення в справі про усиновлення потенційно впливає на право отримання відстрочки або звільнення від військової служби.
У таких справах досліджують:
– військово-обліковий статус заявника,
– наявність підстав для відстрочки або звільнення зі служби,
– стан його здоров’я та інші релевантні обставини.
Підвищену складність викликає внутрішньосімейне усиновлення, коли, наприклад, чоловік хоче усиновити дитину своєї дружини та отримати статус батька трьох дітей.
### Підстави та умови скасування усиновлення
Перелік підстав для скасування усиновлення визначено статтею 238 Сімейного кодексу України.
Зокрема, скасування можливе у випадках:
– виникнення таких стосунків між усиновлювачем і дитиною, які унеможливлюють спільне проживання та виконання батьківських обов’язків;
– виявлення тяжких психічних чи інших захворювань дитини, про які усиновлювач не був поінформований під час усиновлення.
Водночас законодавство поки що не регулює процесуальні аспекти скасування усиновлення так детально, як регулює справи про саме усиновлення.
Під час розгляду таких спорів суди керуються:
– нормами національного законодавства,
– практикою Верховного Суду,
– положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
– практикою Європейського суду з прав людини.
Основним критерієм залишається найкращий інтерес дитини та оцінка можливості збереження сімейних зв’язків без застосування радикальних заходів.
### Значення психологічної прив’язаності в процесі усиновлення
Фахівці звертають увагу, що при здійсненні усиновлення важливо оцінювати не тільки поведінку та готовність майбутніх батьків, а й здатність дитини формувати безпечну емоційну прив’язаність.
– Діти-сироти часто не мають досвіду життя в родині, а ті, хто позбавлений батьківського піклування, можуть мати порушення у побудові довірливих стосунків із дорослими.
Саме тому питання формування прив’язності й психологічної адаптації набувають особливої ваги не лише під час ухвалення рішення про усиновлення, а й у разі розгляду спорів щодо його можливого скасування.
### Практика усиновлення в європейських країнах
У НААУ також відзначають досвід Чехії, де усиновлення регулюється цивільним законодавством.
– Там соціальні служби та суди орієнтуються насамперед на найкращі інтереси дитини і відповідно підбирають їй майбутніх батьків.
– Процес усиновлення включає тривалий етап підготовки кандидатів, перевірок і поступового встановлення зв’язку між дитиною та потенційною сім’єю.
Експерти наголошують, що в умовах війни питання усиновлення потребують особливої уваги і виважених підходів, адже від правильності ухвалених рішень залежить подальша доля дитини та стабільність новоствореної родини.
—
Для оперативного інформування про важливі події рекомендуємо підписатися на наш Telegram-канал t.me/sudua, а також на Google Новини SUD.UA, Viber- та WhatsApp-спільноти, сторінки у Facebook і Instagram.
