Хоча Північноатлантичний альянс офіційно не втручався у конфлікт між США та Ізраїлем проти Ірану, ця війна виявила низку серйозних проблем у готовності НАТО до можливої збройної сутички з Росією. Видання Politico, спираючись на інтерв’ю з дипломатами, колишніми та чинними чиновниками НАТО, а також експертами в оборонній сфері, виділило п’ять ключових викликів для Альянсу. Редакція «ГОРДОН» надає стислий огляд основних «проколів» у системі безпеки НАТО.
- Проблема зі забезпеченням боєприпасів
Військовий конфлікт із Іраном різко загострив дефіцит боєприпасів у країнах-членах НАТО.
- США витратили приблизно половину своїх запасів критично важливих ракет протиповітряної оборони Patriot.
- Французькі військові фахівці попереджають, що запаси ракет Aster (зенітна ракета європейського консорціуму EBDA) та Mica (французька ракета класу «повітря–повітря») вичерпалися б уже протягом перших двох тижнів бойових дій.
- Виробники озброєнь, зокрема Rheinmetall та MBDA, фіксують збільшений попит і попереджають про потенційний дефіцит снарядів.
- Експерт з оборонної тематики британського Королівського інституту об’єднаних служб Джастін Бронк зазначив, що Росія щомісяця виробляє від 6 до 7 тисяч дронів-камікадзе, і вже через кілька тижнів НАТО ризикує залишитися без дорогих ракет ППО.
Ця гостра проблема постане на порядку денному липневого саміту НАТО, де її детально обговорюватимуть.
- Питання домінування у повітряному просторі
Хоча Сполучені Штати фактично домінують у повітрі над Іраном, режим аятол залишається здатним наносити ракетні та безпілотні удари по країнах Перської затоки, союзниках США. Це свідчить про обмеженість бомбардувальної стратегії. Таку думку висловив старший науковий співробітник Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Пітер Веземан.
У виданні наголошують, що НАТО необхідно переосмислити свою стратегію контролю повітряного простору та шукати інноваційні методи стримування потенційного агресора, зокрема Росії. Одним з варіантів є удари по глибокому тилу РФ, у районах виробництва озброєнь, здатних уражати цілі на території Європи.
- Недостатня спроможність військово-морських сил
Колишній високопосадовець НАТО Ед Арнольд зазначив, що з 2022 року основна увага приділяється сухопутним військам, в той час як стан військово-морських флотів у країнах Альянсу виявився насправді слабким.
- У разі конфлікту з Москвою роль військово-морських сил є надзвичайно важливою для виявлення і нейтралізації підводних човнів поблизу північного Кольського півострова, а також для боротьби з суднами, оснащеними крилатими ракетами «Калібр», пояснює морський експерт з безпеки з RUSI Сідхарт Каушал.
- Він підкреслює необхідність покращення спільного технічного обслуговування кораблів, усунення кадрового дефіциту та інвестицій у судна універсального призначення, наводячи приклад багатофункціональних допоміжних суден Нідерландів.
- Внутрішні розбіжності серед членів НАТО
Унаслідок негативних висловлювань та критики президента США Дональда Трампа щодо європейських союзників, у Європі побоюються, що американська підтримка може бути недостатньою або навіть відсутньою у разі військового конфлікту.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що європейські країни повинні діяти відповідно, наприклад, пов’язати підтримку Альянсу з розблокуванням Ормузької протоки і вимагати від США підтвердження своєї відданості Альянсу. Расмуссен наголосив: «Час лести Дональду Трампу минув».
- Україна як активний партнер у сфері безпеки
Одразу після початку бойових дій в Ірані Україна направила своїх фахівців із безпілотних літальних апаратів для протистояння іранським дронам та надання допомоги країнам Близького Сходу. Це сприяло укладанню низки десятилітніх оборонних партнерств з державами регіону Перської затоки.
НАТО оперативно розширив інституційні зв’язки з Україною — від створення спільних навчальних і науково-дослідних центрів у Польщі до військових візитів до Києва, а також ініціації нових програм із закупівлі інноваційних технологій. Наступним кроком має стати формування «поясу» антидронової оборони на кордонах із Росією, що стане першою лінією захисту.
Крім того, Альянс може посилити співпрацю з Україною в промисловій сфері.
Як заявив анонімний співрозмовник Politico, «Україна довела свою роль як постачальника послуг у сфері безпеки. Війна в Ірані це підтвердила».
Фото: EPA (архів)
- Незважаючи на домінування повітряної сили США над Іраном, іранська армія зберігає можливість атакувати союзницькі країни в регіоні.
- NATO варто посилити співпрацю з Україною для зміцнення безпекових позицій.
