Військово-морський флот Сполучених Штатів Америки продовжує підтримувати блокаду Ормузької протоки, що викликало стрімке зростання цін на нафтових ринках. У повідомленнях йдеться, що США готуються до «розширеної блокади» Ірану, а військові разом із президентом Дональдом Трампом обговорюють нові стратегічні кроки щодо ситуації в регіоні.
У четвер зранку вартість нафти сорту Brent перевищила 125 доларів за барель, досягнувши найвищої позначки з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 2022 року. Ще у вівторок ввечері ціна становила 110 доларів за барель.
Подальше зростання цін на нафту в азійських країнах відбулося на тлі повідомлень про те, що військові США мають намір поінформувати президента Трампа про нові можливі дії у контексті конфлікту з Іраном. Зокрема, за інформацією видання Axios, Центральне командування США (Centcom) підготувало план реалізації серії «коротких і потужних» ударів по Ірану з метою виведення переговорного процесу з Тегераном із глухого кута.
ВВС звернулися за коментарями до Центрального командування США та адміністрації Білого дому. Нафта марки Brent подорожчала майже на 7 % — до понад 126 доларів за барель, що є найвищим рівнем з часу початку масштабної війни Росії проти України.
Зростання цін на енергоносії цього тижня пояснюється ускладненням мирних переговорів і фактичним блокуванням ключового морського шляху — Ормузької протоки. За даними Axios з посиланням на анонімні джерела, запропонована серія ударів, найімовірніше, буде направлена на важливі інфраструктурні об’єкти Ірану.
Крім того, існує план із захоплення частини Ормузької протоки для її повторного відкриття для комерційного судноплавства, що може вимагати введення сухопутних сил.
Зазначимо основні моменти:
1. Упродовж двох днів поспіль спостерігається значне зростання вартості нафти через загострення військової напруги з Іраном. У середу ціна нафти досягала 119 доларів за барель із денним підвищенням на 7 %.
2. ЗМІ Wall Street Journal повідомили, що президент Трамп уже доручив своїм радникам розробити плани щодо розширення існуючої блокади іранських портів для економічного тиску на Тегеран.
3. В Ірані у відповідь заявили, що продовжуватимуть перешкоджати судноплавству через Ормузьку протоку.
4. Ормузька протока, через яку зазвичай проходить близько 20 % світових постачань нафти та скрапленого природного газу, фактично заблокована останні кілька тижнів у зв’язку з конфліктом.
5. Іран значно обмежив рух суден у відповідь на удари з боку США та Ізраїлю, які почалися 28 лютого.
6. Влада Ірану попередила, що будь-яке судно, яке наблизиться до протоки, вважатиметься військовою метою.
7. США натомість заявили, що їхні військові будуть перехоплювати або розвертати судна, які рухаються до іранських портів або із них.
У цьому контексті ціна на нафту стабільно підвищується протягом останніх дванадцяти днів.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп у коментарі для Axios повідомив, що відкинув пропозицію Ірану відкрити Ормузьку протоку в обмін на зняття американської блокади. Експерти зауважують, що це рішення фактично відкладає переговори щодо ядерної програми Ірану на невизначений термін.
За словами Трампа:
– Сполучені Штати не припинять блокаду Ірану доти, доки не буде досягнуто ядерної угоди.
– Іранці хочуть укласти домовленість і не бажають, щоб блокаду продовжували, але він не має наміру погоджуватися, поки Іран не відмовиться від ядерної зброї.
– «Блокада в певному розумінні ефективніша за бомбардування. Вони задухаються, і ситуація для них погіршуватиметься. Ядерна зброя їм не потрібна», — підкреслив президент США.
– Трамп також додав, що іранська енергетична інфраструктура «скоро вибухне», якщо країна не зможе експортувати нафту.
У той же час, за інформацією трьох обізнаних осіб, які спілкувалися з Axios, Центральне командування США готує кампанію «коротких і потужних» бомбардувань, покликаних змусити Іран погодитись на вимоги Вашингтона. Передбачається, що удари можуть бути завдані по об’єктах інфраструктури.
Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф, який став однією з ключових фігур в іранській владі після початку війни на Близькому Сході, зазначив, що морська блокада з боку США спрямована на створення внутрішнього розколу в країні.
Він заявив:
– «Ворог розпочав нову фазу, намагаючись посилити економічний тиск і розкол через морську блокаду та інформаційну кампанію в засобах масової інформації. Мета — ослаблення нашої держави або навіть виклик внутрішнього колапсу».
– За його словами, президент США ділить Іран на дві групи — радикалів і поміркованих, а потім оголошує морську блокаду, щоб чинити тиск на Іран через економічні труднощі й внутрішні суперечності.
– Після смерті аятоли Алі Хаменеї та інших високопосадовців у країні значно посилилась увага до балансу сил всередині Ісламської Республіки.
– Галібаф, який посилив свої позиції з початку війни та став головним переговорником під час єдиного наразі раунду безпосередніх переговорів зі США, закликав до збереження національної єдності як єдиного шляху розв’язання проблем.
У середу ввечері президент Російської Федерації Володимир Путін провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. Помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що у ході переговорів президент Росії запропонував низку заходів, спрямованих на врегулювання розбіжностей, пов’язаних із ядерною програмою Ірану. Однак деталі цих мір не були розкриті.
Сам Трамп зазначив, що основною темою розмови була війна в Україні, однак не обійшли стороною й питання Ірану.
За словами Трампа:
– «Він (Путін) сказав, що хотів би брати участь у збагаченні (ймовірно, йдеться про проблему збагаченого урану в Ірані, що викликає занепокоєння у західних країн), якщо це допоможе нам отримати відповідний результат».
– Трамп відповів Путіну, що “більше волів би, щоб він сприяв завершенню війни в Україні”.
Трамп також зазначив, що розмова пройшла у позитивному тоні.
Раніше Росія висловлювала готовність прийняти на своїй території іранський збагачений уран. Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Сполучені Штати відхилили цю пропозицію Москви.
