У Росії загострюється конфлікт між силовими структурами та чиновниками, відповідальними за розвиток цифрової інфраструктури. Про це інформує «Главком» із посиланням на The New York Times. Зокрема, суперечка відбувається між Міністерством цифрового розвитку та Другою службою Федеральної служби безпеки (ФСБ), яка займається політичними переслідуваннями.
За словами анонімного співрозмовника, причетного до будівництва цифрової інфраструктури держави, конфлікт має глибші корені, ніж просто різниця у підходах до технологій. Працівники ФСБ, незважаючи на доступ до сучасних цифрових засобів, віддають перевагу традиційним методам нагляду та контролю. Це ставить під загрозу технологічні системи, на які держава витратила значні ресурси.
Технократи ж вбачають у штучному інтелекті (ШІ) можливість автоматизувати великі обсяги роботи зі збору та аналізу інформації. Проте для спецслужб широке впровадження подібних систем створює виклик: необхідність переосмислити роль численних співробітників, котрі досі виконують аналогічні завдання вручну. З цієї причини конфлікт має й кадрові аспекти — ФСБ прагне зберегти свій вплив, у той час як технократичні відомства просувають цифрові рішення, здатні змінити державний контроль над населенням.
### Путін опинився посеред суперечки
Обидві сторони суперечки фактично конкурують за увагу президента Росії Володимира Путіна, який одночасно вимагає прискореного розвитку штучного інтелекту й наполягає на максимальній технологічній незалежності країни. Під час наради, присвяченій розвитку ШІ 10 квітня 2026 року, Путін наголосив:
– Суверенітет російської держави найближчим часом залежить від здатності ефективно працювати у сфері штучного інтелекту, цифрових платформ і автономних систем.
Паралельно влада проводить заходи зі створення нормативної та технологічної бази для штучного інтелекту. Серед ключових напрямків:
1. Розвиток вітчизняних великих моделей ШІ.
2. Підвищення обчислювальних потужностей.
3. Розвиток електронної компонентної бази.
Вже підписано закон, що вимагає перевіряти «суверенні» моделі на відповідність традиційним цінностям.
Однак Росія стикнулася з суттєвими ресурсними проблемами через західні санкції, які обмежили доступ до сучасних мікросхем. Після початку повномасштабної війни з Україною частина висококласних фахівців покинула країну. При цьому дві основні російські моделі штучного інтелекту, розроблені найбільшим державним банком і провідною технологічною компанією, значною мірою базуються на відкритих архітектурах китайського походження.
### Москва — масштабний центр цифрового нагляду
У столиці Росії вже функціонує приблизно 300 тисяч камер відеоспостереження. Частина з них інтегрована з біометричними базами і використовується для ідентифікації громадян. Водночас і самі силовики визнають вразливість таких систем. Наприклад, у Кремлі обмежили частину камер поблизу Путіна, побоюючись, що аналогічні технології можуть застосувати і проти нього.
За даними The New York Times, біометричні технології використовуються не лише у міських сервісах, а й для:
– Визначення осіб, які перебувають у розшуку після участі у політичних акціях або інших подіях, що викликали інтерес силовиків.
– Контролю за призовниками: перехід від паперових документів до електронних повідомлень значно розширив можливості держави відстежувати чоловіків призовного віку. Електронні повістки в Росії мають ту саму юридичну силу, що й паперові, а інформація зберігається у державних цифрових системах.
У цьому контексті NYT наводить приклад 28-річного фотографа, який отримав повістку на обов’язковий медичний огляд і через державний портал дізнався про заборону залишати країну до виконання вимог військкомату. Чоловік висловив побоювання щодо стеження за його пересуваннями через камери та обсяги даних, які збирає держава.
До липня 2026 року близько 10 мільйонів росіян користувалися застосунками з біометричною ідентифікацією. Влада також планує розширити використання біометрії у транспорті: у Москві відповідні системи хочуть впровадити в автобусах і трамваях для автоматичної оплати проїзду після підтвердження особи через додаток.
### Цифрова інфраструктура під контролем силовиків
Водночас цифрова інфраструктура залишається під впливом силових структур. У березні 2026 року у значній частині центральної Москви, зокрема в метрополітені, мобільний інтернет не працював понад два тижні. Це спричинило тимчасову недоступність або нестабільність роботи частини сервісів, які влада раніше презентувала як приклад технологічного модернізму столиці.
Подібні обмеження стали одним із напрямів діяльності російського силового блоку. «Главком» повідомляв, що РФ готується до тотального контролю над інтернетом. Росіяни дедалі частіше використовують два телефони та змінюють VPN, щоб обходити блокування. За даними The Bell, представники Другої служби ФСБ також почали брати участь у зустрічах із представниками IT-галузі та вимагають від компаній посилити боротьбу з VPN.
Навесні 2026 року Володимир Путін підписав пакет документів, які розширили доступ ФСБ до особистих даних громадян — включно з фінансовою інформацією, телекомунікаціями та контролем за пересуваннями населення.
—
У Москві функціонує понад 300 тисяч камер відеоспостереження, значна частина яких пов’язана з біометричними базами даних і використовується для ідентифікації осіб. Це створює масштабний майданчик для цифрового нагляду і контролю над населенням. Водночас, конфлікт між чиновниками та силовиками, а також комплексні виклики, пов’язані з розвитком штучного інтелекту, позначаються на перспективі цифрової трансформації держави та ролі президента Путіна у формуванні подальшої політики в цій сфері.
