Кремль може дійти висновку, що лише пряме розширення конфлікту на територію Європи здатне похитнути підтримку України.
Фото з відкритих джерел
Володимиру Путіну необхідно «відокремити» Україну від Європи, і на думку експертів, Дональд Трамп надає для цього відповідний шанс.
Загроза можливого російського вторгнення до Європи, спочатку розглянута як теоретична, поступово набуває рис реальності. Це пов’язано з тим, що президент РФ Володимир Путін втрачає інші альтернативні варіанти виходу з тупикової ситуації в Україні. Про це зазначає Ганна Нотте, керівниця Євразійської програми Центру досліджень з питань нерозповсюдження ім. Джеймса Мартіна та старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у своїй авторській статті для німецького видання Die Zeit.
Авторка підкреслює, що нинішня геополітична атмосфера є тривожною для Європи і зумовлена такими факторами:
- Намірами президента США Дональда Трампа зменшити військову присутність США в Німеччині;
- Посиленою концентрацією американської зовнішньої політики на регіоні Близького Сходу;
- Виснаженням американських запасів ракетної зброї після конфлікту з Іраном.
Все це, за словами Нотте, створює «вікно можливостей» для Росії, щоб здійснити тиск на європейські країни та змусити їх піти на поступки щодо України.
Експертка зазначає, що в теперішньому контексті метою Москви не є знищення НАТО як організації, а скоріше спроба припинити підтримку України з боку європейських держав. Імовірна атака на Європу може стати для Кремля «відчайдушною спробою вирватися» з положення, де Росія дедалі більше втрачає можливості для маневру.
Російська армія, як констатує Нотте, фактично «затягнулась у болоті України». Після певних успіхів наприкінці минулого року темпи просування окупаційних сил майже зупинилися.
Водночас погіршується і внутрішня ситуація у самій Російській Федерації. Вони мають такі ознаки:
- Попри збільшення доходів від експорту нафти, економіка перебуває у глибокій структурній кризі;
- Уряд посилює податковий тиск на бізнес і населення;
- Зростає соціальне невдоволення через проблеми зі зв’язком, обмеження доступу до месенджера Telegram, а також через затяжний характер конфлікту.
Окрему увагу авторка приділяє трансформації міжнародної ситуації навколо Кремля. Якщо на початку другого терміну Дональда Трампа Москва ще мала надії укласти вигідну угоду зі США щодо українського питання, то наразі ці сподівання практично зруйновані.
Авторка також наголошує, що Україна дедалі активніше переносить бойові дії на територію Росії. До цього сприяють атаки безпілотників на нафтопереробні заводи та інші стратегічні об’єкти в тилу РФ. Саме ця обставина, на думку Нотте, викликає особливе занепокоєння в Кремлі.
В статті зазначено, що російська влада дедалі частіше трактує Європу як «тил» України. Міністерство оборони Росії навіть опублікувало список із 21 європейського виробника безпілотних літальних апаратів, які вважаються потенційними цілями для ударів.
Ганна Нотте припускає, що Кремль може прийти до висновку: що лише безпосереднє розширення конфлікту на європейську територію зможе суттєво похитнути європейську підтримку України. В цьому контексті мова йде не лише про психологічний вплив, але й про змушення європейських країн переорієнтувати власні ресурси на забезпечення власної безпеки.
У колонці наведено такі ключові думки:
- Росія може припускати, що горизонтальна ескалація конфлікту справить настільки шокуючий ефект на європейців, що підтримка України припиниться;
- Це пов’язано з необхідністю перенаправити матеріальні та політичні ресурси на захист власної території;
- Досягти такого результату Росія зможе лише шляхом ескалації безпосередньо на території Європи.
Водночас експертка вказує, що стримуючим фактором для Кремля може стати прояв єдності європейських країн і чіткий сигнал про високу ціну потенційної ескалації. Вона вважає, що саме сумніви Росії щодо здатності Заходу діяти спільно можуть стати головним ризиком найближчих років.
Раніше Державна Дума Російської Федерації ухвалила в другому й третьому, остаточному, читанні законопроєкт, що дозволяє застосовувати збройні сили за межами країни для «захисту прав громадян РФ» у випадках їхнього затримання або арешту.
Як зазначається, Естонія разом з іншими балтійськими країнами готується до різних сценаріїв розвитку подій у випадку російського вторгнення, зокрема, й до найбільш небезпечних варіантів. Посол України в Естонії Володимир Боєчко повідомив, що у разі агресивних дій зі сторони Москви, Таллінн може мобілізувати на оборону до 50 тисяч осіб.
Він підкреслив: «Я не є військовим експертом, щоб оцінити, чи це багато, чи мало, і скільки сил знадобиться противнику, щоб подолати цей спротив».
Водночас посол наголосив, що наразі немає підстав сумніватися у виконанні членами НАТО зобов’язань за п’ятою статтею у разі нападу Росії.
