Заборона книги опозиційного лідера в Туреччині: що стоїть за цензурою?
Надзвичайні події навколо виходу книги
Книга під назвою «Нація — свідок мій», автором якої є колишній мер Стамбула Екрем Імамоглу, мала вийти друком наприкінці серпня. Однак за кілька днів до офіційного запуску поліція зупинила друк і конфіскувала всі примірники, згідно з судовими документами. Наступного дня суд офіційно заборонив розповсюдження видання.
Варто зазначити, що книга так і не потрапила до широкого продажу, отже її прочитали одиниці. Проте The New York Times отримав копію, щоб розібратися, чому саме працю одного з найвідоміших турецьких політиків заборонено і що це свідчить про стан демократії в країні.
Політичний контекст і тиск на опозицію
За останні два роки турецька влада посилила репресії проти опозиційних політиків. Десятки посадовців і представників опозиції заарештовані, переважно за звинуваченнями в корупції. Серед них і багато мерів, включно з Імамоглу, яких було відсторонено від посад.
У травні суд відсторонив керівництво найбільшої на той час опозиційної партії – Республіканської народної партії. Колишній голова, якого переміг Ердоган на президентських виборах 2023 року, був повернений на посаду. Це спричинило розкол у партії, деякі члени перейшли до Конкурентної нової партії, що суттєво поділило опозиційні сили.
Крім цього, уряд заблокував низку критичних акаунтів у соцмережах, включно з такими, що відстежують цензуру. Нещодавно суд заборонив вебсайт і соцмережі незалежного новинного ресурсу T24, звинувативши його частину контенту у пропаганді ЛГБТ. При цьому мобільний додаток журналістів продовжує працювати.
Позиція Ердогана та політичні прогнози
Реджеп Тайїп Ердоган тримає владу в Туреччині вже понад двадцять років. Його чинний президентський термін завершиться у травні 2028 року, але багато експертів очікують на дострокові вибори вже наступного року. Хоч він офіційно не заявив про нову кандидатуру, мало хто сумнівається, що він балотуватиметься знову.
Поки що не визначено, хто ж стане кандидатом від опозиції.
Імамоглу зараз перебуває під обвинуваченнями у низці кримінальних справ, серед яких корупція, образа публічних чиновників й шпигунство. Він наполягає на своїй невинуватості, а також разом із прихильниками звинувачує уряд Ердогана у використанні закону як зброї для знищення політичних супротивників.
Основна ідея книги і сутність конфлікту
У своїй книзі Імамоглу прямо стверджує, що справжня мета переслідувань опозиції — зробити «режим одноосібного правління» постійним. За його словами, уряд добре розуміє, що при чесних виборах йому доведеться програти.
Турецькі чиновники наполягають на незалежності судової системи. У свою чергу, Ердоган демонізує опозицію, звинувачуючи її у корупції настільки масштабній, що її можна порівняти з «щупальцями восьминога».
Судові розгляди та заборона книги
Книга Імамоглу представляє собою розгорнуту письмову версію його судового захисту — виступу, який він не зміг зробити у суді. Йдеться про звинувачення в організації злочинного угрупування у міськраді Стамбула, заяви про незаконне збагачення і фінансування політичних амбіцій. Прокурори вимагають для нього понад 2000 років тюремного ув’язнення.
Автор планував особисто звернутися до виборців через видання. Видавець готувався надрукувати 22 тисячі примірників і вивести книгу в продаж 30 серпня. Однак за кілька днів до цього прокурори звернулися до суду із проханням заблокувати її розповсюдження через те, що у тексті нібито містяться «принизливі та образливі» вислови щодо президента, судової гілки влади, уряду та публічних службовців.
27 серпня суд заборонив книгу, посилаючись на необхідність забезпечення громадського порядку та запобігання злочинам. Судді вважали, що зміст видання може розпалити соціальну напругу.
Зміст книги: заклик до демократії чи політичний маніфест?
За оцінкою The New York Times, у книзі відчувається дух передвиборчої агітації — політичний маніфест із відтінком юридичного захисту. Імамоглу висловлює подяку своїм прихильникам, які активно протестували після його арешту, але не закликає до відкритих дій. Натомість він спонукає людей голосувати та боротися за демократію і дотримання Конституції.
Автор вперто критикує уряд Ердогана, звинувачуючи його у зловживанні владою, що загрожує майбутньому турецької демократії.
Основні ідеї книги можна узагальнити так:
- Питання правдивості виборів — реальні вони чи фейкові.
- Чи справжня в Туреччині багатопартійна система чи лише ширма для влади.
- Загроза, що турецька демократія ослабнюється і підривається.
Відповіді на обвинувачення та бачення майбутнього Туреччини
Імамоглу не оминує і претензії до нього. Він пояснює, що деякі методи, застосовані під час його мерства, не є проявом корупції. Ба більше, він намагається протиставити звинувачення, стверджуючи, що в корупції винен Ердоган.
У книзі також представлена візія країни, якою Імамоглу хоче її бачити:
- Повага до демократичних норм
- Активна роль жінок на відповідальних посадах
- Посилена незалежність судової влади
Ексрадник Імамоглу Серкан Озкан зазначив у інтерв’ю, що книга не заглиблюється в юридичні доводи, адже сам політик розглядає своє переслідування як політично мотивоване.
Наслідки і що далі?
Із забороною книги політичні експерти констатують зміну стандартів демократії в Туреччині. Голос Імамоглу лякає владу, яка не хоче, щоб він міг вільно висловлюватися чи вести свою політичну діяльність.
Під час судового слухання у липні, коли в Анкарі проходила зустріч лідерів НАТО, Імамоглу дали менше двох днів на ознайомлення зі звинуваченнями обсягом майже 4000 сторінок. Через це він був виведений із зали суду, а його відсутність захисту використали як відмову від виступу.
На даний момент невідомо, чи спробує Імамоглу знайти іншого видавця для свого твору. Ситуація залишається відкритою, а політична боротьба в Туреччині загострюється.
