Невидимі війни у портах Південної Америки: як борються з потоком кокаїну
Порти Південної Америки і досі залишаються в центрі пильної уваги силовиків. Охороняються вони озброєними військовими та десятками тисяч камер відеоспостереження. Дрони патрулюють акваторії в пошуках водолазів, які ховають кокаїн на бортах кораблів. Навчені собаки, спецагенти та штучний інтелект сканують контейнери з кавою і м’ясом у пошуках наркотиків.
Проте цей скрупульозний контроль нечасто дає змогу повністю заблокувати вивіз кокаїну з континенту. «Хоч ми виявляємо один маршрут — вони швидко винаходять інший», — розповідає Ромуло Перейра Брандоу Нето, митний агент у порту Сантус у Бразилії, що вважається найзавантаженим у Латинській Америці. «Ми вдосконалюємо наші методи, вони — свої».
Хоч технологічний і військовий арсенал Південної Америки ніколи не був таким потужним, зловмисники мають солідне фінансування та міжнародні зв’язки, використовуючи рекордний попит на кокаїн.
Морські удари та їхні наслідки
З початку минулого року адміністрація Трампа зобов’язалася зламати схеми наркоторгівлі й спустила десятки ударів по човнах поблизу узбережжя Південної Америки. За оцінками, ці атаки призвели до щонайменше 177 загиблих.
Однак експерти підкреслюють, що більшість кокаїну до американських міст потрапляє через вантажні кораблі, що спочатку пливуть через Тихий океан до Центральної Америки або Мексики, а потім переправляються через південний кордон США.
Нове партнерство та маршрути наркокур’єрів
Південноамериканські наркогрупи стали тісно співпрацювати з мексиканськими картелями і відкрили нові шляхи доставки величезних обсягів кокаїну в США, Європу, Азію та Австралію.
Ось кілька викликів, які постають перед країнами Південної Америки в цій грі у «кота і мишку»:
- Гнучкість злочинних груп у зміні маршрутів і методів приховування вантажів.
- Збільшення кількості контейнерів, які щодня проходять через порти, що ускладнює їх ефективний контроль.
- Залучення високотехнологічних рішень, однак із затримками у виявленні проблем у реальному часі.
Також виникають сумніви в ефективності ударів по човнах як «методу боротьби» через їхню спрямованість на низькорівневих учасників ланцюга постачання. «Це стратегія «Вдар по кротику», — каже Джана Нельсон, колишня високопоставлена військова чиновниця США, що служила при адміністраціях Байдена та Обами. Такі дії не відлякують справжніх організаторів.
Переорієнтація маршрутів і методів
Після старту морської кампанії США злочинці почали використовувати більше тропічних лісів у країнах, таких як Гаяна і Суринам, а також менш контрольовані порти, уникаючи пильної уваги. Інвестиції в виробництво кокаїну залишаються значними: «Вони не збираються цим просто так поступатися», — говорить Ванда Фелбаб-Браун, дослідниця організованої злочинності у Brookings Institution.
Свіжі цифри від ООН свідчать, що обсяги кокаїну найбільші в історії — 3 708 тонн вироблено у 2023 році. І це водночас з різким зростанням вилучень у портах світу.
Кокаїновий бум: як працює наркоекономіка
Основні виробники — Колумбія, Болівія та Перу — доставляють кокаїн до великих портів, як Гуаякіль чи Сантус, де наркотики ховають серед легальних вантажів — наприклад, апельсинового соку або сої, а іноді й прикріплюють безпосередньо до корпусів суден.
За оцінками, лише 2-3% контейнерів можуть бути оглянуті щодня, що робить ризик викриття дуже низьким. Деякі злочинці навіть переховують наркотики у системах охолодження або хімічно просякають шкіряні вироби.
Світовий попит на кокаїн зростає стрімко — станом на 2023 рік близько 25 мільйонів людей вживають цей наркотик, причому США лідирують за споживанням, а Європа посідає друге місце.
- У Путахако (Колумбія) місцеві жителі збирають листя коки, рук обмотують скотчем для захисту від колючок.
- У сотнях твердих хатин-лабораторій порошок перетворюють на кокаїн, який за формою нагадує бруски мило.
- Брак альтернатив і стабільна бідність змушують мешканців покладатися на наркоекономіку.
Реакція держав і міжнародна співпраця
Колумбія знищила сотні лабораторій і об’єдналася зі США у спільних розвідувальних і військових операціях. Еквадор теж проводить спільні військові кампанії з американськими силами, борючись з картелями, яких США вважають терористичними організаціями. Проте іноді в цих операціях страждають невинні — як випадок із сільськогосподарською фермою, поміченою The New York Times.
У Бразилії влада збирається визнати найбільш впливові злочинні угруповання — Перша столична команда і Червона команда — терористичними організаціями. Хоча бразильські банди мало постачають кокаїн до Сполучених Штатів, країна є важливим транзитним коридором до Європи.
У порту Сантус митники активно працюють з собаками-нюхачами і аналітиками, які використовують штучний інтелект для виявлення підозрілих вантажів. Але знайти наркотики в контейнері подібно до пошуку голки у сіні. Проте навіть невелика партія, що прослизне крізь систему, перекриває втрати і приносить величезний прибуток.
Перспективи на майбутнє: нові напрямки
Зважаючи на суворий контроль над звичними шляхами в США та Європі, нелегали все частіше звертають увагу на Азію та Австралію, де менший нагляд і вища ціна на кокаїн. Нещодавно в Фіджі затримали чотирьох громадян Еквадору з 2 тоннами кокаїну, що підкреслює глобальний масштаб проблеми.
«Сьогодні саме час наркоторговцям шукати нові напрямки», — зазначає Антуан Велла, дослідник ООН з наркотиків.
