Дводенна дипломатична драма: як президент Трамп зіштовхнувся з кризою в Перській затоці
Поки вечір у Вашингтоні наближався, президент Дональд Трамп сидів за робочим столом Resolute, розмірковуючи про те, що ж може відбутися в найближчі години. Він оголосив ультиматум Ірану – якщо до 20:00 годинам той не відкриє протоку Ормуз, США готові нанести удари, які, за словами Трампа, “знищать цілу цивілізацію”. Під час низки непов’язаних зустрічей він неодноразово переривався, щоб назвати кількість мостів і електростанцій, які планував зруйнувати.
Трамп дізнавався, що іранці збираються на цих об’єктах — і попереджав, що якщо американські війська завдадуть ударів, то відповідальність ляже на уряд Ірану, бо ті втягнули мирних людей у зону небезпеки. Він характеризував лідерів Ірану як «злих», звинувачуючи їх у свідомому ризику для цивільних.
Миттєвий прорив і переможний настрій
Ще до вечора з’явилася обнадійлива новина: у соцмережах прем’єр-міністр Пакистану повідомив про узгодження домовленості, яку швидко погодили кілька посередницьких держав, серед яких Пакистан і Китай. Цей документ став врятівною ниткою для президента Трампа, який шукав спосіб вийти з непопулярної війни.
На ранок середи міністр оборони Пітер Хегсет і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн оголосили про виконання всіх військових завдань, називаючи це «історичною і блискучою перемогою на полі бою».
Тріщина у перемозі – початок нових тривог
Та вже через добу після оголошення перемир’я ця крихка угода почала давати тріщини, головним чином через те, що обидві сторони не змогли погодити спільний план завершення конфлікту. Статус протоки Ормуз, який став предметом ультиматуму Трампа, залишався туманним, а доля збагаченого урану Ірану, про який Трамп висловлював оптимістичні міркування щодо можливості спільного контролю, так і залишилася невизначеною.
Дипломатія Трампа: гра з вогнем
Ці коливання у позиції Трампа ілюструють його підхід до переговорів із Іраном: надзвичайно жорсткі ультиматуми, хаос на ринках, стурбованість союзників і ворогів, паніка серед мирного населення та напружене завершення, яке залишає обидві сторони з підозрою в нещирості.
Тепер президент та його команда уважно слідкують за тим, чи залишиться протока відкритою. За словами одного високопоставленого чиновника, якщо цього не станеться – угода розвалиться.
Паніка перед загрозою: коли країна готувалася до найгіршого
Ще у понеділок, за день до ультиматуму Трампа, переговори між США та Іраном тихо просувалися. Верховний лідер Ірану, схоже, був готовий підтримати рух до угоди, повідомляють іранські та ізраїльські джерела. Пакистан старанно намагався виступити посередником, щоб відтермінувати війну і дати час на серйозні мирні консультації.
Однак уже вранці вівторка терпіння американської сторони вичерпалося, і Трамп зробив публічний жест із погрозою повного знищення Ірану. Аналогічне повідомлення іранці отримали через пакистанських посередників.
Іран відповідає рішуче
Ревнощі і обурення лідерів Ірану, посилені ультиматумом щодо знищення інфраструктури (мости, залізниця, електростанції), призвели їх до припинення переговорів. Вони повідомили Пакистан, що припиняють комунікацію з Вашингтоном, а плани щодо припинення вогню відкладаються.
Вищі іранські посадовці – від президента й до командирів Корпусу вартових Ісламської революції – публічно заявляли про непохитність і готовність продовжувати боротьбу, роблячи акцент на важелі контролю через протоку Ормуз.
Ось що сказав Махді Мохаммаді, радник спікера парламенту Ірану:
«Іран явно перемагає у війні і прийме лише такі умови, які затвердять здобутки та створять новий порядок безпеки в регіоні».
У відповідь серед цивільних зростала паніка: щоб підготуватися до можливих відключень електрики і водопостачання, мешканці Тегерана кинулися скуповувати харчі і побутові запаси. Деякі сім’ї закуповували ліхтарі, свічки та акумулятори, щоб бути готовими до найгірших сценаріїв.
Перевантажені дороги та стривожена атмосфера
Тисячі людей поспішали на північ країни, до берегів Каспійського моря — швидкий виїзд спричинив транспортний колапс, і поліція змушена була обмежити рух гірськими дорогами.
У США союзники Трампа зверталися з проханням уточнити його загрозливі заяви, тоді як деякі сподівалися, що президент лише робить заяви для піару. Республіканець сенатор Рон Джонсон висловив надію, що це “всього лиш переговорна тактика”. Демократи ж запланували вимагати ще одне голосування щодо обмеження військових дій у регіоні.
Інтенсивні переговори по всьому світу
Коли Іран загрожував припинити перемовини, дипломати в усьому світі, від Близького Сходу до Китаю, працювали над врегулюванням кризової ситуації. США, Іран і посередники намагалися відвести масштабну катастрофу.
Пакистанський прем’єр і міністр закордонних справ підтримували зв’язок з іранськими лідерами, у той час як Туреччина, Єгипет і Катар також долучилися до дипломатичних зусиль.
Роль Китаю в прориві
Найзначущим проривом стала позиція Китаю. Економічно тісно пов’язаний з Іраном як найбільший покупець іранської нафти, а також військовий партнер, Китай наполягав на згоді Ірану та відкритті протоки Ормуз щонайменше на два тижні для проходу морських суден. Китай також наголосив на важливості врахування економічних наслідків війни для своїх союзників.
Увечері Пакистанський головнокомандувач Сієд Асім Мунір повідомив Трампу, що Іран прийняв пакистанську пропозицію щодо припинення вогню. Трамп натомість пообіцяв відповісти взаємністю.
Президент США також повідомив прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху про рішення оголосити двотижневе перемир’я.
Перемир’я чи хиткий мир?
О 18:32 за місцевим часом Трамп оголосив про тимчасове припинення бомбардувань в Ірані для проведення мирних переговорів. Однак навіть серед його найближчих радників сумнівались у тривалості цієї паузи. Невдовзі з’явилися непорозуміння щодо територій, на які поширюється угода.
Прем’єр Пакистану Шехбаз Шариф оголосив, що перемир’я діятиме «усюди, навіть у Лівані», в той час як Трамп на камеру назвав затишшя в ізраїльсько-хезболлівському конфлікті окремою проблемою. Водночас Ізраїль почав найпотужніші за місяць обстріли Лівану.
Адміністрація Трампа обрала не розкривати деталі переговорів і зневажливо відгукнулася про іранську публічну 10-бальну пропозицію, назвавши її непотрібною «сміттям».
- До Пакистану відправили віце-президента Джей Ді Венса, спецпредставника Стіва Віткофа і зятя президента Джареда Кушнера.
- Це мав бути найвищий рівень переговорів США та Ірану з 1979 року.
- Утім, вже невдовзі Іран звинуватив американців у порушенні домовленостей.
Спікер парламенту Ірану Галібаф, який також планував взяти участь у переговорах у Пакистані, назвав перемир’я і переговори з США “нерозумними” через збройні операції Ізраїлю в Лівані, проникнення в іранський повітряний простір ворожого безпілотника і збереження позиції США проти збагачення урану в Ірані.
Коментуючи це, віце-президент Венз спробував поставити під сумнів розуміння англійської мови іранським політиком, поставивши під сумнів логіку його заяв у контексті переговорів.
Репортаж створено за участю кореспондентів Ронена Бергмана в Тель-Авіві та Едварда Вонга у Вашингтоні.
