Трамп прагне впливати на вибір нового лідера Ірану: неприйнятність Моджтаби Хаменей
Президент Дональд Трамп у четвер висловив переконання, що Сполучені Штати мають брати участь у процесі обрання нового верховного лідера Ірану. На його думку, Моджтаба Хаменей, син чинного лідера Айятолли Алі Хаменей, який здобув статус провідного претендента, є “неприйнятним” варіантом.
Ці заяви у інтерв’ю Reuters та Axios стали найбільш прямолінійними щодо бачення Трампом американської ролі у формуванні нового уряду в Тегерані. Він порівняв ситуацію з призначенням нового президента у Венесуелі, коли американська команда Delta захопила Ніколяса Мадуро та відправила його до федеральної в’язниці в Брукліні, де він чекає суду.
Відмінності між Іраном та Венесуелою: чому порівняння суперечливе
Фахівці звертають увагу на значущі відмінності між двома країнами. Іран — це держава з населенням 92 мільйони, якою керує складна система, що поєднує духовенство з Ісламськими Революційними Гвардіями. Водночас Венесуела — це інша реальність з власними особливостями політичного устрою.
Проте Трамп продовжує посилатися на цей приклад у спілкуванні з іноземними лідерами та членами Конгресу, маючи намір поширити свій план і на Іран.
Конфліктні заяви про цілі США щодо Ірану
Декларації Трампа також відзначаються внутрішньою суперечливістю, що ускладнює розуміння справжніх намірів Вашингтона.
- Ще в суботу, коли почалися атаки, він закликав іранський народ повстати та повалити чинний режим.
- Напередодні він висунув три кандидатури на посаду верховного лідера, але згодом у розмові з ABC News заявив, що всі троє, можливо, загинули під час авіаударів США та Ізраїлю.
Історичний контекст: шпіонаж і перевороти
Ці слова нагадують багатьом іранцям про сумнозвісний державний переворот 1953 року, організований ЦРУ, що повалив демократично обраного прем’єр-міністра Мохаммеда Мосаддека. Метою тих подій було забезпечення Великій Британії контролю над іранською нафтою.
Тоді до влади прийшов Мохаммед Реза Пахлаві, останній шах Ірану, якого через кілька десятиліть змінила ісламська революція 1979 року — початок майже півстолітнього теократичного правління.
Американське визнання втручання
Президент Барак Обама в 2009 році під час промови в Каїрі вперше офіційно визнав: США зіграли вагому роль у поваленні демократичного уряду Ірану. За це його різко критикували республіканці, звинувачуючи у спробі вибачатися за минулі втручання у внутрішні справи цієї країни.
