Конфлікт між США та Іраном: невизначений шлях після припинення вогню
Початок угоди: великі надії і суворі терміни
У червні президент Трамп оголосив про припинення вогню з Іраном, яке передбачало ширше домовлення щодо припинення війни та обмеження ядерної програми Ірану. Всі деталі мали бути погоджені протягом 60 днів. Проте, цей термін, який мав сплисти у понеділок, фактично було проігноровано. Конфлікт перетворився на боротьбу витривалості й економічного тиску без явного кінця.
Станом на кінець липня жодних публічно відомих ударів США по іранських цілях не було, але розвал угоди символізує складність завершення війни, яку розпочали США разом з Ізраїлем у лютому. Однією із найбільших цілей угоди було повне відкриття Ормузької протоки — життєво важливого шляху для нафтових вантажів — який Іран заблокував із початку бойових дій.
Стратегія витримки: повторення старих сценаріїв
Поточна тактика нагадує давні спроби США ізолювати Іран у спробах змусити його відмовитися від ядерних амбіцій. Хоча санкції мали певний ефект, багато експертів сумніваються, що лише економічний тиск змусить Тегеран змінити свій курс. Ось що слід знати про цю стратегію:
- Попередній досвід показує, що такі заходи мають неоднозначні результати.
- Виконавчий секретар Мінфіну США недавно пообіцяв ввести безпрецедентні фінансові санкції.
- Відомо, що переговори відтермінували обговорення ключових тем, таких як ядерна діяльність, на невизначений термін.
Ормузька протока: ключова локація конфлікту
Перед війною кораблі вільно проходили через Ормузьку протоку, але нині ситуація змінилася. Іран стверджує, що домовленість надала йому контроль над протокою, що спричинило її зрив. Збільшилися обстріли суден поза іранськими територіальними водами, а американські військові відповідали ударами по південному Ірану. Цей «пиріг» загострення перетворився на беспрецедентний цикл атак і контратак у регіоні.
Зараз Іран відмовляється відкривати протоку, поки США не виконають свої обіцянки – зокрема, не розморозять заморожені активи. Американці, навпаки, наполягають, щоб Іран спочатку зняв блокаду. Цей комічний глухий кут — класичний приклад того, як конфлікти перетворюються на гру на витримку.
Аргументи сторін і подальші загострення
Ось кілька спостережень і обставин, що поглиблюють ситуацію:
- Обидві сторони вірять, що інша буде більш поступливою у найближчі дні або тижні.
- Співробітники ОАЕ повідомили про нові атаки на свої судна в Ормузькій протоці, хоча відповідальність офіційно не оголосили. Раніше ОАЕ звинувачували в цьому Іран.
- Трамп, попри початкові заяви про підтримку іранського народу та знищення ракетного потенціалу Тегерана, тепер намагається зосередитись на відкритті протоки.
Невизначеність в ядерній темі
Після припинення вогню переговори щодо ядерної програми Ірану майже не просувалися. Іранські представники, зокрема міністр закордонних справ Аббас Арагхчі, заявляють, що питання відновлення діалогу ще не вирішене. При цьому 60-денний термін вже втратила актуальність, адже угода насправді “мертва”.
Колишні американські дипломати попереджали про те, що укласти нову ядерну угоду за 60 днів було малореалістичною задачею. Для прикладу, угода за адміністрації Обами тривала майже два роки, і Трамп в 2018 році вийшов із неї.
Помилки угоди і перспектива подальшої боротьби
Аналітики відзначають, що в документі від червня було чимало недоліків:
- Неточна формулювання щодо контролю протоки надала Ірану можливість інтерпретувати її на свою користь.
- Документ було ухвалено поспіхом і його не можна вважати завершеним.
Таким чином, замість чіткої стабільності ми бачимо безстроковий стан напіввійни. США:
- Відновили санкції щодо іранської нафти.
- Запровадили морську блокаду, яка раніше була тимчасово скасована угодою.
Іранська економіка і ескалація конфлікту
Суспільство Ірану відчуває серйозні економічні труднощі, що стало причиною масштабних протестів, жорстоко придушених владою. Проте аналітики на кшталт Нейта Свенсона вважають, що застій у переговорах із великою ймовірністю призведе не до примирення, а до подальшої ескалації.
Словесна війна і дивацтва Трампа
Надії на швидке вирішення немає, але президент Трамп регулярно вкидає несподівані ідеї, змінюючи увагу громадськості.
- Нещодавно під час виступу в Нью-Йорку він заявив про намір «оголосити Ормузьку протоку територією США».
- Це може вимагати військового контингенту і тривалої морської присутності, що мало б суперечити його гаслу «Америка понад усе».
- Відомо також, що подібні заяви Трампа у зовнішній політиці іноді поєднуються з спробами відволікти увагу від більш складних проблем — як це було з ідеєю взяти під контроль Газу.
Представники адміністрації уникали коментарів з приводу ідеї зміцнення контролю над протокою чи термінів угоди. У той же час Іран не відступає від своїх вимог і заявляє про свої стратегічні перемоги.
Позиція Ірану: непорушність контролю
Згідно з висловленнями іранських посадовців, як зауважив заступник міністра закордонних справ Казем Гарабіабаді:
- «Прийміть реальність раз і назавжди. Ви зазнали великих стратегічних поразок».
- «Ормузька протока була, є і залишатиметься іранською».
Ці слова чітко відображають позицію Ірану у тривалому протистоянні, що наразі не має чіткого завершення.
