У Кропивницькому запровадили мораторій на публічне використання російськомовного контенту
18 червня депутати Кропивницької міської ради під час сесії підтримали рішення про тимчасову заборону публічного використання продуктів російською мовою. Відомості про це стали відомі завдяки прямій трансляції засідання на YouTube-каналі міськради.
З-поміж 27 обранців, що були присутніми на сесії, 24 депутати проголосували «за», троє утрималися. Це рішення приєднується до аналогічних заходів у різних куточках України, які вже запровадили у Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Черкасах, а також у Тернопільській та Хмельницькій областях.
Пресслужба міської ради на чолі із Сергієм Якуніном зазначає, що масштаби подібних ініціатив свідчать про прагнення підтримки української мови у публічній сфері.
Що саме забороняє мораторій?
Мораторій містить чіткі обмеження, спрямовані на зменшення присутності російськомовного продукту у громадському просторі міста. Ось основні пункти заборони:
- Відтворення музичних творів, кліпів, аудіо- та відеоматеріалів російською мовою у громадських місцях: торгових центрах, магазинах, кафе, ресторанах, а також у громадському транспорті.
- Проведення розважальних заходів — концертів, клубних вечорів, театральних вистав з використанням російськомовного контенту.
- Поширення, промоція та популяризація таких матеріалів на масових зібраннях, у комунальних і публічних закладах культури, освіти, спорту та дозвілля.
Важливо, що обмеження не стосуються приватного спілкування та релігійних обрядів, де мова використовується на власний розсуд.
Як реагувати на порушення мораторію?
Міська рада не має механізмів для накладання штрафів або інших покарань у разі невиконання обмежень. Якщо мешканці помічають порушення, їм радять звертатися до поліції або залишати скарги через сайт уповноваженого з питань мови.
Мовні порушення на Кіровоградщині: статистика та проблематика
За перші півроку 2026 року офіційно зафіксували 11 звернень про порушення мовного законодавства на Кіровоградщині. Найбільше повідомлень стосувалися сфери обслуговування громадян та розміщення інформації, доступної для всіх.
За словами уповноваженої з захисту державної мови Олени Івановської, торік у регіоні отримали 17 скарг із різних сфер:
- 5 повідомлень — про інформування загалу;
- 3 — пов’язані із обслуговуванням клієнтів;
- 3 — стосувалися онлайн-представництв;
Крім того, були звернення щодо використання російської у медичній документації та відмови обслуговувати українською, а також проблеми в діяльності закладів культури й місцевих депутатів.
Поліція області поки що не складала адміністративних протоколів за порушення законодавства у цій сфері — про це повідомила речниця Оксана Ковтуненко.
Закони на захист української мови: що варто знати
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набрав сили 16 липня 2019 року, визначає українську як єдину державну мову. Раніше його положення впроваджували поступово, щоб зміцнити статус мови у державних органах, освіті, культурі та інших сферах.
З 16 січня 2021 року українська стала обов’язковою мовою обслуговування споживачів. Порушення правил тягне за собою штрафи, які діють у таких межах:
- перший інцидент – штраф від 3 400 до 8 500 гривень;
- повторне порушення – від 8 500 до 11 900 гривень.
Від 16 січня 2022 року обов’язковий перехід на українську зачепив навіть друковані медіа, що працюють на території України.
