Іран і небезпечна шахівниця: навігація у Ормузькій протоці під загрозою мін
Ормузька протока — одна з найвирішальніших морських артерій світу, що з’єднує Перську затоку з Оманською затокою і далі відкриває шлях до Індійського океану. Але останнім часом вона опинилася у центрі геополітичної напруги через дії Ірану, який загрожує торговим судам і нападає на нафтові танкери. Ще більш серйозною загрозою стають понад 5000 морських мін, що, за оцінками Defense Intelligence Agency, знаходяться на озброєнні Ірану — і, як повідомляють американські офіційні особи, їх почали масово розміщувати саме у цій вузькій водній магістралі.
Стратегічні переваги географії протоки
Рельєф місцевості грає на руку Ірану. Протока має довге південне узбережжя, яке дає змогу невеликим суднам швидко й непомітно входити до територіальних вод та встановлювати міни. Вузькість судноплавних шляхів залишає мінімум місця для маневру, а глибина біля найвужчої частини становить приблизно 60 метрів, що дає змогу ефективно розміщувати мінні поля на дні.
Мінні поля: смертельна перешкода для флоту
Нехай навіть тимчасова блокада або навіть просто загроза мінування здатні паралізувати судноплавство в регіоні. Очистка мінних полів — складний, дороговартісний і ризикований процес. Потрібно розуміти такі основні моменти про типи мін, які там можуть використовуватись:
- Зя́ткові міни — анкеровані до дна, тримаються під поверхнею на якорному ланцюгу. Вибухають при безпосередньому контакті.
- Плаваючі міни — це ті самі анкерні, які відірвалися і переміщаються по течії, створюючи хаос для кораблів.
- Підводні міни — лежать на дні, мають чутливі датчики, що реагують на магнітне, акустичне чи тискове поле суден, та вибухають з потужною силою.
- Лімпетні міни — маленькі, прикріплені дайверами безпосередньо до корпусу судна, зазвичай з таймером для відстрочки вибуху.
Цікаво те, що хоча вибухи мін можуть пошкодити кораблі, сучасні нафтові танкери мають подвійний корпус і внутрішні відсіки із герметичними клапанами. Це суттєво знижує ризик нещасних випадків з витоком нафти й потоплення суден.
Процес розмінування: небезпечна та клопітка робота
Розміщення мін можна виконати доволі оперативно, натомість їх пошук і знешкодження — справа довга і небезпечна. Очистка протоки вимагає ретельного сканування морського дна і водної поверхні за допомогою дистанційно керованих апаратів з сонарами, які працюють у звичній зигзагоподібній траєкторії, щоб максимально покрити територію.
Основні методи розмінування:
- Пошук і знешкодження — сомороботи або сапери можуть розташовувати вибухівку поруч із міною, щоб спровокувати вибух, або ж обережно відключати їх.
- Міноочищення (мінсвіпінг) — симулювання електромагнітних чи акустичних сигналів, щоб змусити міни вибухнути раніше за судна. Однак такий метод не гарантує, що всі міни будуть знайдені і знешкоджені.
Навіть не повне видалення мінних загроз може дозволити вказати кораблям безпечні коридори, спеціально промарковані буйками для проходу через протоку. Після стабілізації судноплавства розмінування можна продовжувати у масштабах усієї зони.
Чому очищення Ормузької протоки може затягнутися
Іран, використовуючи маленькі швидкі човни, намагається розміщувати міни швидше, ніж США можуть їх знищувати. За часів війни у Перській затоці 1991 року ліквідація понад тисячі мін вимагала двох місяців роботи для близько дванадцяти військових кораблів союзників. Технології пішли далеко вперед, з’явилися роботи та дрони, що прискорюють пошуки, але операція все ще вкрай витратна і ризикована.
Останні кроки у протистоянні
Нещодавно командування США Централ атакувало шістнадцять іранських мінних суден, виклавши відео з ударами по них. При цьому, коли знищили більші кораблі, Іран переключився на менші комплекти для закладки мін, що ще більше ускладнює задачу їх знищення.
З огляду на складність і масштаб, цілковите знищення іранської мінної інфраструктури фактично означає руйнування всього цивільного морського флоту країни. Як альтернатива, американські військові можуть використовувати озброєні безпілотники, які постійно стежать за протокою й миттєво атакують будь-які спроби нової закладки мін.
