Диво-будинок у Непалі: як «зелений дім» витримав руйнівний потік повені
Несподіваний герой серед стихії
У Непалі одна сімейна оселя стала центром уваги всього світу після руйнівної повені, що накрила регіон минулого тижня. Потік води, бруду та уламків, що мчав із безжальною силою, майже стер усе навколо, але зелений будинок родини П’якурел, який стояв на пагорбі в Дунге-Базарі, вистояв. Кадри сім’ї, яка стояла на балконі на третьому поверсі й з тривогою дивилася на розбурхану стихію, зробили справжній фурор у соцмережах.
Схопившись за руки, вони мовчки спостерігали, як потік намагається захопити їхню оселю, але будинок витримав. Хатра Бахадур П’якурел, 67 років, згадує, що саме повернувся після того, як відвіз онука на шкільний автобус.
Година страху і безвиході
Впродовж понад години сім’я не могла нічого зробити, окрім як спостерігати за зростаючою хвилею катастрофи — спочатку з балкона, а згодом з даху будинку. Вода й уламки ставали дедалі вищими, а потік — більш жорстоким.
«Ми не знали, чи виживемо й що станеться далі», — ділиться пан П’якурел.
«З часом зрозуміли, що нічого не можемо зробити, все в руках Бога — чи врятує, чи ні».
Єдине, що турбувало його думки, — це безпека онука, який уже пішов до школи.
«Я думав: якщо ми загинемо, хто буде піклуватися про дитину?»
Вірусний символ стійкості
Після катастрофи фотографії будинку, що залишився стояти посеред руїн, швидко ширилися мережею. За майже тиждень після трагедії дорога перед оселею частково відкрилася, і люди почали поволі повертатися до Дунге-Базару, а цікаві відвідувачі піднімалися на гору, щоб побачити це диво на власні очі.
Зелений будинок отримав власний позначений пункт у Google Maps із позначкою «будинок, який не зруйнувала повінь», ставши справжньою туристичною атракцією.
Пошкодження та пережитки стихії
Вода річки вціліла, але залишилася каламутною й брудною. Вціліли лише кілька стовпів перших двох поверхів, на третьому ж балконі все ще стояла пральна машина, а на даху — водні баки, сонячний водонагрівач, маленький сімейний храм і високі рослини, які виглядали неушкодженими.
На жаль, ця історія про будинок — одна з небагатьох про виживання у морі руйнувань. Вже підтверджено: у Непалі загинуло понад 1100 осіб, майже 4000 зникли безвісті, і сотні досі не знайдені у Тибеті.
Рятувальні роботи серед важких умов
Співробітники рятувальної служби працюють у надзвичайно складних умовах: через безупинний дощ і м’який ґрунт, на якому гелікоптери не можуть приземлитися, порятунок людей ускладнюється дуже сильно. Тим не менш було врятовано понад 11 000 постраждалих, а тисячі досі перебувають в тимчасових притулках.
В окрузі Нувакот, де розташоване село, повністю зруйновано більше ніж 1200 будинків, ще понад 1000 пошкоджено частково. Зв’язок із віддаленими районами залишається серйозною проблемою: десятки мостів зруйновані, дороги розмиті повністю, включно з дорогою за Дунге-Базаром.
Свідчення очевидців і масштаби втрат
Бішу Мані Римал, 45 років, живе за кілька кілометрів нижче за течією. Він був одним із тих, хто дивився на «чарівний» дім.
«Хто повірить, що ці люди вижили в такій ситуації?» — каже він.
«Я думав, що шанси на порятунок — менше за один відсоток».
Чоловік оглядає біль, який залишила повінь: зникли турбіни на іншому березі, знищено цілі базари та чотири будинки однієї великої родини.
«Один будинок був настільки новим, що вони ще не встигли туди переїхати», — додає пан Римал.
Як вийшло, що будинок вижив?
За словами Хатри Бахадура, нижній поверх зеленої оселі збудували ще у 1995 році, коли він починав свій невеликий магазин. З часом бізнес розширювався, відкрився оптовий продаж алкоголю, і будинок добудовувався у висоту.
Після більше ніж години на даху, коли вода почала спадати, допомога нарешті надійшла: сусіди спорудили з металевих труб імпровізовану драбину, щоб урятувати родину.
Пан П’якурел вважає, що будинок вижив завдяки потужним фундаментам, які заглиблено у скелю, але не виключає й божественного захисту. Інші припускають, що природна гряда, що височіла на шляху потоку, зменшила силу води.
Наслідки та подальші плани родини
Сім’я зараз оцінює масштаби збитків і тимчасово переїхала до Катманду, столиці країни.
«Ми втратили майже все, зокрема життєво важливі документи: паспорти, свідоцтва про громадянство, документи на землю», — говорить господар дому.
Попри все, найголовніше для пана П’якурела: онук у безпеці, адже школа розташована на більш високій місцевості. Родина змогла возз’єднатися вже наступного дня після повені і тепер починає відновлення життя.
