Як акварель допомогла кропивницькій художниці Юлії Панченко відкрити унікальний світ перехожих і міста
Минулого тижня Юлія Панченко, художниця з Кропивницького, вийшла на Театральну вулицю, озброївшись скетчбуком та фарбами, щоб зловити моменти життя випадкових перехожих. Відео процесу малювання швидко здобуло популярність у соцмережах, набравши десятки тисяч переглядів, а самі герої малюнків почали писати їй у повідомлення, захоплюючись несподіваним подарунком від художниці.
Творчий поштовх у період декрету
Юлія займається торгівлею, але малювання для неї — це особливий світ, у який вона занурюється, щоб відпочити і відновити внутрішню гармонію. Початок художнього шляху датується 2019 роком, коли під час декретної відпустки їй порадили спробувати акварель. Завдяки підтримці подруги вона записалася в онлайн-школу, де отримала базові знання і почала експериментувати.
Що допомагало Юлії не втрачати захоплення малюванням:
- участь у тематичних марафонах;
- постійне практикування і навчання;
- періоди відпустки від творчості, які вона використовувала для відновлення натхнення.
Акварель для художниці стала ідеальним матеріалом, адже її легко брати з собою куди завгодно, щоб працювати просто неба, у кав’ярні чи під час прогулянки. Вона порівнює цей матеріал з олією, яка потребує більшої підготовки і часу.
Полювання за живими образами: люди, які не підозрюють, що їх малюють
Давня ідея зловити в скетчі справжні моменти з життя випадкових перехожих нарешті знайшла втілення минулого тижня. Юлія знімала людей, що проходили повз, а потім обирала найбільш живі кадри для своїх замальовок.
Відмінність таких картин від класичних портретів полягає у тому, що:
- Люди не позують спеціально, тож передають природні емоції.
- Зображення отримують живу і непередбачувану атмосферу.
- Кожна робота унікальна, адже зафіксований момент буває коротким і випадковим.
Після публікації відео у соціальних мережах художницю буквально завалили повідомленнями саме ті, хто випадково потрапив у кадр. Вони були приємно здивовані, адже часто навіть не знали про свою появу на малюнках. Зворушливо, що дехто з них приїжджає до міста раз на рік і ця зустріч з роботою стала несподіванкою.
Соціальний ефект несподіванки
Юлія відзначає, що інстаграм часом працює за власними законами: одне просте відео може швидко випустити в світ нові емоції та знайомства. Вона лише зняла і поділилася процесом — і його життя пішло далі за неї самої.
“Це був такий маленький подарунок місту, який вийшов зовсім випадково” — ділиться художниця.
Від живих портретів — до мальовничої архітектури Кропивницького
Наступним кроком у творчості Юлії стала серія зображень будівель рідного міста. У її палітрі опинилися знакові місця — Будинок Барського, торговий центр “Джерельний” та інші споруди Театральної вулиці.
Художниця планує присвятити окрему колекцію саме місту, зосередившись на унікальності міської архітектури, з тонкими деталями, часто непомітними для ока пересічного перехожого.
Особливі захоплення Юлії викликають:
- лепнина на фасадах;
- архітектурні рішення, які зберігають дух часу;
- особливості світла і тіней, що оживляють будівлі.
Окрім живопису, вона організовує майстер-класи з акварелі для дорослих, де найбільше щастя пов’язане з тим, коли люди вперше роблять власний малюнок і дивуються власним здібностям.
“Я люблю бачити той момент, коли учасник каже: «Я справді це намалював!» — це надихає більше за все,” — розповідає Юлія.
