Світ на межі: Як війна на Близькому Сході загрожує глобальній економіці
Сценарій надії та реальні ризики для енергетики
У найоптимістичнішому варіанті, останній конфлікт на Близькому Сході завершиться вже за кілька тижнів. Нафта і газ продовжать надходити, а поставки морськими шляхами у протоці Ормуз відновляться, що збереже стабільність світового енергетичного ринку. Страх інфляції почне спадати.
Та експерти закликають не упереджуватися з підйомом настрою. Американські та ізраїльські авіаудари по Ірану, а також іранські удари у відповідь можуть запустити лавину непередбачуваних подій, що несуть серйозну економічну загрозу для світу.
Небезпека ескалації і її наслідки
Найстрашніші побоювання пов’язані з тим, що іранський уряд, доведений до межі, може вдатися до ще агресивнішої відповіді, навіть прийнявши посилені удари по своїй території за ціну продовження боротьби.
Швидше за все, Іран намагатиметься пошкодити нафтовидобувні ресурси регіональних гравців – Катару та Саудівської Аравії. А будь-яке продовження конфлікту чи загроза енергоресурсам можуть стягнути ціни на нафту і газ вгору, викликаючи інфляційний тиск.
Результат? Центральні банки по всьому світу будуть змушені підвищувати відсоткові ставки, що підвищить вартість іпотеки, автокредитів та інших позик. Відповідно це ударить по споживчих витратах та інвестиціях бізнесу — класична формула рецесії.
Економіст Кеннез Роґофф про складність ситуації
Кеннез Роґофф, колишній головний економіст Міжнародного валютного фонду і професор Гарвардського університету, з обережністю ставиться до прогнозів швидкого завершення війни.
Якши порівняти цю ситуацію з вбивством австрійського ерцгерцога Фердинанда більше ста років тому, що дало старт Першій світовій війні, нинішні події можуть несподівано розгорнутися у масштабніший конфлікт, ніж всі очікують.
Значення Близького Сходу для глобального енергоринку
За статистикою, регіон виробляє близько третини світової нафти і понад 17% природного газу. Порушення поставок однозначно обрушить економіки найбільших імпортерів — країн Східної Азії та Європи.
Історія нагадує про нафтові шоки 1970-х років, коли ОПЕК навмисно урізала видобуток, запускаючи довгі черги на автозаправках і різке зростання цін для американських водіїв.
Особливо прикута увага до протоки Ормуз — вузького проходу, через який проходить близько 20% світового нафтового експорту, переважно з напрямком до Азії.
Відмінності сьогодення і уроки минулого
На відміну від 1979 року, коли революція в Ірані призвела до серйозного тиску на транзит через Ормуз, зараз ОПЕК+ уже заявила про збільшення видобутку, щоб компенсувати можливі втрати.
Важливо звернути увагу і на збільшення американського добування, що наразі перевищує світове споживання, надаючи певну стабільність.
Водночас, світ активно прагне зменшити залежність від викопного палива, вкладаючи у відновлювані джерела енергії. Європа та Китай лідирують у цьому напрямку, інвестуючи суттєво у вітрові і сонячні електростанції.
Втім, викопне паливо все ще домінує
Залежність від нафти та газу залишається критичною. Якщо морський шлях через Ормуз буде заблоковано понад кілька тижнів, або якщо ракетні удари зруйнують нафтопереробні заводи, будь-який прогрес у чистій енергетиці буде перекреслено.
Крім того, зниження виробництва нафтохімічних продуктів, серед яких і добрива, може підвищити вартість продовольства, що загрожуватиме голодом і нестачею харчування в регіонах на кшталт Субсахарської Африки та Південної Азії.
Як каже К’ерсті Хогланд, головний економіст інвестиційного банку DNB Carnegie, світ ще далеко від повного переходу на зелену енергію.
Енергетичні ціни і глобальні торгівельні виклики
Курс нафти на початку тижня різко підскочив більш ніж на 10%, сигналізуючи про невпевненість у доступі до ресурсів. Однак, ближче до кінця дня котирування дещо знизилися, що свідчить про певний оптимізм щодо можливості експорту з Близького Сходу.
Головні споживачі — Китай, Японія, Німеччина, Південна Корея, Тайвань, Італія і Іспанія — вже мають справу з вантажною війною, що ведеться під час адміністрації Трампа, включно з тарифами і подорожчанням сировини.
Тепер же вони також можуть зіткнутися із зростанням цін на паливо, якщо дипломатія не врегулює конфлікт найближчим часом.
Рознесок енергетичних ризиків для окремих регіонів
- Європа та Східна Азія – найбільш уразливі через імпортний характер енергоресурсів;
- Катар призупинив виробництво скрапленого природного газу через небезпеку перевезень у протоці Ормуз, викликавши 50% зростання цін у Європі;
- Китай імпортує понад 13% нафти з Ірану, що робить його особливо чутливим до перебоїв;
Індія, водночас, намагається збалансувати зниження закупівель російської нафти заради пом’якшення американських тарифів, але потенційні проблеми з постачанням із Перської затоки ставлять під загрозу цю стратегію.
Інші важливі аспекти економіки Індії і США
- Перекази іноземних працівників, яких в Індії близько 9 мільйонів у регіоні Перської затоки, складають 38% усіх грошових переказів країні;
- США залишаються найбільшим виробником нафти і експортером скрапленого газу, що дає певну перевагу;
- Однак американські споживачі відчують зростання цін на бензин, що відобразиться на загальному рівні цін у країні.
Політична доцільність швидкого розв’язання конфлікту для збереження стабільних цін на бензин особливо актуальна для Трампа перед парламентськими виборами.
Додаткові витрати та майбутній вплив на інфляцію
За словами Кеннеза Роґоффа, країна змушена буде значно збільшити військові витрати, поповнити арсенали, що, в свою чергу, вплине на державний борг.
Це неминуче спричинить зростання відсоткових ставок і тиск на інфляцію, які вже «запечені» у майбутньому бюджеті.
