Вибори в Ізраїлі не дали жодному блоку абсолютної більшості: що далі?
Остаточний підрахунок голосів в ізраїльських виборах, оприлюднений у п’ятницю вранці за місцевим часом, підтвердив: ні правляча коаліція Беньяміна Нетаньяху, ні головний опозиційний альянс не здобули необхідної кількості голосів для формування уряду.
Цей результат відкриває шлях до тривалих переговорів і невизначеності у політичному житті країни.
Розподіл місць у Кнесеті: хто скільки здобув?
Партія Лікуд на чолі з Беньяміном Нетаньяху разом із жорстко правими союзниками отримали 53 мандати у парламенті, що не дотягує до необхідних 61 для більшості. Зазначений результат — зниження порівняно з 64 місцями, які вони зайняли на виборах 2022 року.
Опозиційний блок, лідером якого є колишній начальник армії Гаді Айзенкот, що довго тримався на вершині опитувань громадської думки, здобув 48 місць. Ще 19 отримали дві арабські партії — це їх найкращий результат за всю історію.
Ізраїльська Центральна виборча комісія повідомила, що результати можуть підлягати незначним корекціям у найближчі дні, а остаточні цифри офіційно затвердять 4 листопада.
Роль президента Ісаака Герцога у формуванні нового уряду
Президент Ісаак Герцог матиме завдання визначити, хто з лідерів має найбільші шанси зібрати більшість у Кнесеті, і запропонувати цій особі спробувати сформувати уряд. Обговорення з політичними керівниками відбудеться після офіційного затвердження підсумків виборів на початку наступного тижня.
За попереднім прогнозом, першим шансом сформувати кабінет скористається Гаді Айзенкот. Такий порядок дій відповідає ізраїльському законодавству та практиці минулих виборів: президент надає перевагу тому кандидату, хто збере найбільшу кількість рекомендацій від інших політичних лідерів.
Політичний контекст і настрої виборців
- Ці вибори сприймалися як своєрідний референдум щодо політики Нетаньяху, який є найтривалішим прем’єр-міністром Ізраїлю та очолює найжорсткішу праву адміністрацію в історії країни.
- Голосування стало першим після трагічного нападу Хамасу 7 жовтня 2023 року, що став найбільш кривавим днем в ізраїльській історії і спричинив руйнівну війну в секторі Газа.
- Явка виборців виявилася найвищою з 1999 року.
Незважаючи на широку громадську хвилю обурення через відмову Нетаньяху взяти на себе відповідальність за недавні атаки, єврейські опозиційні сили не змогли здобути достатньої кількості мандатів для швидкої зміни влади.
Нетаньяху зумів перевершити прогнози, апелюючи до страхів виборців щодо зростання арабської політичної сили та можливої загрози безпеці.
Стратегічні виклики для опозиції
Айзенкот позиціонував себе як головну альтернативу прем’єру, звинувачуючи його в просуванні країни до авторитаризму та погіршенні міжнародного іміджу Ізраїлю.
Вирішальний виклик для опозиції полягає у виборі між двома варіантами:
- Спроба сформувати коаліцію разом з арабськими партіями, що може стати ключовим фактором у подальших політичних домовленостях.
- Участь у потенційному уряді національної єдності разом з Нетаньяху.
Процес формування уряду може виявитися складним і тривалим. Від кандидата, обраного президентом, очікується, що він матиме 28 днів для переговорів. Цей строк можна подовжити ще на 14 днів.
Якщо ж перший кандидат не впорається із завданням, президент може доручити спроби іншим двом претендентам. У разі невдачі доведеться оголошувати нові вибори, проти чого, як заявив Герцог, зроблять усе можливе, щоб уникнути повторного голосування.
Інші потенційні сценарії та настрої в суспільстві
Окрім уряду національної єдності, обговорюють і інші варіанти, зокрема тісніші переговори опозиції з арабськими партіями—вони можуть перетворитися на ключових гравців. Але більшість єврейських партій, в тому числі й у опозиції, ставляться до цього скептично через історичні та ідеологічні напруги.
Після жахливого нападу 7 жовтня погляди на арабські партії загострилися. Нетаньяху неодноразово апелював до страхів своїх виборців, заявляючи про нібито спроби арабських виборців «вкрасти вибори». Він вдавався до фраз, що підбурювали його базу, відзначаючи особливий етнічний тон.
З іншого боку, Айзенкот утримується від прямих заяв щодо коаліції з арабськими партіями, відзначаючи, що жодна з них поки не відповідає його вимогам для співпраці.
Можливий політичний глухий кут і його наслідки
Аналітики відзначають, що політичний пат може бути вигідним для Нетаньяху, який у разі тривалих переговорів залишатиметься виконуючим обов’язки прем’єра до нового уряду.
Для багатьох виборців цей сценарій означає ймовірний повернення до політичного глухого кута, який паралізував країну між 2019 та 2022 роками, коли вибори проводилися п’ять разів за три роки. Поки прихильники Нетаньяху полегшено зітхають, адже він зберігає шанси при владі, інші відчувають розчарування через можливу тривалу безвладність та непевні перспективи.
