НМТ – “Перевірка на нервовий зрив”: тривожний сигнал для системи зовнішнього оцінювання
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець зробив гучну заяву щодо національного мультипредметного тесту (НМТ), охарактеризувавши його як справжній «випробувальний полігон для нервів». Це один із найсерйозніших сигналів щодо стану зовнішнього оцінювання в Україні з часу запровадження ЗНО у 2008 році.
Подібні тривожні нотатки лунали у 2009-му, коли колишній прем’єр Юлія Тимошенко натякала на можливу відмову від ЗНО. Тоді навіть міністр освіти Іван Вакарчук був готовий піти у відставку на знак протесту. Сьогодні ж, на жаль, у політичних і освітянських колах не відчувається достатнього занепокоєння подібними заявами, що видається небезпечним.
Чому НМТ потребує реструктуризації?
Нинішня система оцінювання вимагає негайних змін, адже якщо довіра до НМТ буде й далі падати – ми ризикуємо втратити одну з найважливіших реформ української освіти. Існує загроза того, що політики під тиском суспільства почнуть пропонувати повне скасування зовнішнього оцінювання, що стане кроком назад.
З огляду на свою участь у впровадженні ЗНО, хочу поділитися кількома ключовими ідеями, які могли б врятувати систему:
1. Перехід від однієї спроби до кількох можливостей складання НМТ
Сьогоднішня модель – це один день, один тест, один результат. Такий формат ще був доречним на початку створення системи, але зараз він здебільшого породжує несправедливе навантаження на абітурієнтів і збільшує ризик стресу, особливо з огляду на складність програм та кількість предметів за день.
Щоб цього уникнути, потрібно дозволити вступникам пройти тестування не менше трьох разів протягом кількох місяців. Держава має оплатити одну спробу, а інші – за власний кошт абітурієнти.
Переваги такої системи:
- Оцінка реального рівня знань, а не випадкового результату одного дня.
- Зменшення впливу технічних несправностей, невідповідного самопочуття чи перевантаження.
- Можливість вибрати кращий результат для подачі у виші.
Для цього необхідно створити мережу постійних екзаменаційних центрів з сучасним обладнанням і підготовленим персоналом, інакше кожного року доводиться відтворювати тимчасову й уразливу систему.
2. Повернення наукового підходу до оцінювання
Результати мають базуватися на прозорих і зрозумілих психометричних методах, щоб суспільство довіряло бальній системі НМТ. На жаль, багато аспектів досі лишаються неозвученими для широкого загалу, а процес перетворення «сирих» балів у рейтингову шкалу виглядає занадто складним та непрозорим.
Психометрія – це не складна наука для спеціалістів, це основа довіри для кожного абітурієнта й суспільства загалом. Відсутність відкритості викликає серйозні сумніви в об’єктивності тестів.
3. Забезпечити комфорт та довіру абітурієнту під час тестування
Система оцінювання була створена для захисту прав вступників. Однак зараз процедура більше нагадує контрольний конвой, а не простий іспит, де необхідно показати свої знання без зайвого стресу.
Важливо, щоб під час тестування вступник відчував себе не підозрюваним, а гарантовано захищеним державою, зі зрозумілою і дружньою процедурою. Ось що було ключовим при створенні ЗНО:
- Можливість подати апеляцію.
- Публічність тестових завдань після завершення.
- Інтерпретація сумнівних ситуацій на користь абітурієнта.
Такий підхід знижує психологічне навантаження і робить оцінювання прозорим та чесним.
4. Відновлення стандартів якісної тестології
Тест – це перш за все інструмент оцінки знань, а не просто набір завдань. Сучасний НМТ втрачає свою якість через спрощення тестів та зменшення їх складності, що призводить до втрати сенсу оцінювання.
Як зазначають експерти, це явище носить назву «девальвація оцінювання»: якщо стандарти падають – створюється ілюзія, що учні навчаються краще, хоча рівень знань не покращується.
До того ж, результати НМТ призначені для відбору вступників, а не для оцінки шкільної освіти чи роботи вчителів. Використання іх з іншою метою є недоречним.
5. Забезпечити інституційну незалежність УЦОЯО
Незалежність органу, що проводить оцінювання, є однією з основ довіри до системи. Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) повинен мати автономію, не залежати від політичних впливів та вміти захищати професійний голос працівників.
За часів створення система будувалася на принципі: формальна залежність від МОН, але фактична незалежність при ухваленні рішень. Однак сьогодні центр все більше прирівнюють до одного з департаментів міністерства, що призводить до зниження якості рішень і втрати контролю.
Для порятунку НМТ необхідно повернути УЦОЯО статус незалежного інститута з законодавчими гарантіями захисту від адміністративного тиску.
Що варто пам’ятати
Заява Дмитра Лубінця навряд чи є простою критикою окремої тестової кампанії. Вона – дзвінок тривоги, що система зовнішнього оцінювання в Україні перебуває на межі втрати суспільної довіри.
І поки що такі сигнали варто приймати серйозно і зважено, адже довіру відтворити набагато складніше, ніж зруйнувати. Важливо думати та діяти так, щоб зберегти цю реформу і зробити її прикладом для всіх майбутніх перетворень в освіті.
Автор: Ігор Лікарчук, доктор педагогічних наук, професор
