Як Індія пережила політичні бурі: від контролю населення до виборчої революції
Уряд Індії пішов на рідкісний крок, дозволивши опонентам влаштовувати збори на знак протесту проти змін у Конституції. Ці зміни сприймалися громадськістю як фактичне закріплення надзвичайного стану. Проте, як і передбачалося, парламент затвердив запропоновані поправки. Така політична напруга наклала відбиток на перебіг подій у країні в 1976 році.
Контроль за населенням – гостре питання
Однією з найактуальніших тем для уряду Індіри Ганді став контроль за зростанням населення, особливо питання про примусову стерилізацію. Парламент довго дебатував це питання протягом 1976 року. Ганді відкрито заявляла про наміри вжити «рішучих заходів, які можуть не сподобатися всім». До осені було запроваджено заборону для державних службовців мати більше трьох дітей.
Ці кроки викликали хвилю протестів, деякі з яких переростали у сутички. В інформаційному просторі ширилися чутки про примусову стерилізацію, що лише підсилювало напруження. Важливо відзначити, що 1976 року Індія мала найкращий за всю історію показник регулювання народжуваності.
Виборчі драми та несподівані рішення
Наприкінці року уряд оголосив про відтермінування виборів до початку 1978-го, однак у січні 1977-го Ганді шокувала країну заявою, що вибори відбудуться вже в березні. Це пояснювалося її непохитною впевненістю в силі народу та переконанням у беззаперечній перемозі Конгресу, який до того вигравав усі вибори з часу незалежності.
Окрім цього, існувала ймовірність, що влада прагнула скористатися стабілізацією економіки та покращенням іміджу країни на міжнародній арені. Незабаром після оголошення про вибори з-під варти вийшли останні політичні в’язні.
Кампанія за сильний уряд
Головним лозунгом передвиборчої кампанії Індіри Ганді стала віра в те, що лише потужний центральний уряд зможе побудувати міцну Індію. Вона трохи пом’якшила критику на свою адресу, заявивши:
- «Ми не хотіли створювати незручностей для нікого»;
- «Жоден уряд не зміг би терпіти загрози демократії, насильство і безлад, з якими ми зіткнулися».
Опозиція ж зосередилася винятково на критиці особисто Ганді, а також активно обговорювала швидке зростання політичної кар’єри її молодшого сина Санджая, який став членом виконавчого комітету молодіжної організації Конгресу наприкінці 1975 року.
Виборчий вирок і зміна влади
Опозиційні сили жорстко виступили з одним непохитним гаслом: «Припинити диктатуру, позбавити королеву влади». І 20 березня 1977 року виборці дали відповідь, проголосувавши проти Індіри Ганді. Її перемогли, оформивши призначення мору Десаї, якого раніше двічі утримували під арештом, на посаду прем’єр-міністра.
Десаї очолив Яната Парті – найвпливовішу силу в ширшій коаліції, що об’єднав зусилля проти Конгресу. Це стало важливою віхою в політичній історії Індії, демонструючи, що навіть тривала політична домінація може змінитися під тиском громадянського протесту та виборчої волі.
