Кому ми насправді довіряємо керувати штучним інтелектом: скандал з OpenAI та виклики влади
В інтернеті жартують: які сім слів англійською викликають найбільший страх? Відповідь — “Ронан Фарроу ставить вам питання”.
Розслідування, що ставить під сумнів владу
Відомий журналіст-розслідувач Ронан Фарроу опублікував статтю в The New Yorker, де головним героєм став Сем Альтман — мільярдер і CEO OpenAI, компанії, що створила ChatGPT. Матеріал порушує важливі питання: хто сьогодні має справжню владу, хто повинен її мати й хто категорично не має її отримувати. І що робити, якщо вона в руках там, де їй немає бути.
OpenAI: масштабний вплив і проблеми
Продукти OpenAI проникли в повсякденне життя — від смартфонів до оборонних контрактів і правоохоронних органів. Компанія постійно розширює свої дата-центри і збільшує споживання електроенергії, а робота штучного інтелекту загрожує великою трансформацією ринку праці, здатною змінити історію для «білого комірця».
Варто зазначити такі факти:
- Хоча у 2026 році OpenAI передбачає збитки у розмірі $14 мільярдів — це понад утричі більше, ніж у 2025 році;
- Ринкова вартість компанії на кінець березня становить колосальні $852 мільярди;
- У 2023 році рада OpenAI сумнівалась у надійності Альтмана і навіть тимчасово звільнила його.
Від “військової кімнати” до співпраці з армією США
Після звільнення в 2023 році, Альтман швидко створив штаб кризового реагування зі спеціалістів із роботи з репутацією та впливовими інвесторами — і вже за п’ять днів його було повернуто на посаду CEO. Дуже багато в цьому зіграли роль тиск інвестора Microsoft та загроза 700 працівників припинити підтримку будь-яких альтернативних проєктів Альтмана.
Сьогодні OpenAI має навіть контракт із Міністерством оборони США на використання технологій у засекречених операціях.
Конфлікт навколо військових контрактів
Перш ніж OpenAI зайняла цю нішу, конкурент Anthropic висловив занепокоєння, що уряд США може застосувати їхні AI-системи для масового контролю й автономної зброї. Після того, як адміністрація Трампа припинила співпрацю з Anthropic, OpenAI швидко уклала власну угоду.
У реакції на критику Альтман визнав угоду з Міністерством оборони “опортуністичною” і “недбалим” кроком, а сама компанія підкреслила, що в їхній угоді більше “охоронних заходів”, ніж у будь-яких попередніх угодах із секретним застосуванням штучного інтелекту.
“Глибока співпраця” з демократією чи щось інше?
OpenAI від імені компанії запевняє у вірності демократичним принципам і наголошує, що майбутнє штучного інтелекту пов’язане з прозорою співпрацею з політичними процесами.
Однак такі заяви викликають сумніви у експертів, особливо коли згадується, що топ-менеджер OpenAI Грег Брокман став донором на $25 мільйонів на користь політичної кампанії Дональда Трампа. Також він бере участь у AI SuperPAC, який у 2025 році зібрав $125 мільйонів для підтримки кандидатів, які просувають національні AI-регуляції замість регіональних.
На додаток у 2023 році Трамп підписав указ, що обмежує регулювання штучного інтелекту на рівні штатів, віддаючи перевагу “мінімально обтяжливим” національним стандартам.
Як це впливає на суспільство?
У таких умовах постають важливі виклики:
- Хто визначає межі й правила використання штучного інтелекту?
- Чи можна довірити цю владу комерційним компаніям із власними інтересами?
- Які механізми гарантують безпеку та права громадян у цифрову епоху?
Етична невизначеність і глобальні виклики
Занепокоєння з приводу етичності рішень викликають не лише журналістські розслідування. Активіст і історик Рутгер Брегман організував кампанію “QuitGPT” — заклик до світового бойкоту підписки на продукти OpenAI.
Окрім цього, залишаються питання про участь штучного інтелекту в військових діях, зокрема, участь таких інструментів, як Palantir’s Maven, у ударах США по Ірану, включно із бомбардуванням школи для дівчат у місті Мінаб.
Залишки цього руйнування — вкрай страшний нагадувач про те, хто і як має право керувати технологіями, що можуть призвести до масового знищення.
Необхідність надійних правил гри
Хто б не контролював такі інструменти — добрі, погані чи просто звичайні люди з усіма своїми вадами — від керівників технологічних стартапів до влади великих держав — обов’язок суспільства встановлювати суворі соціальні, правові та економічні межі.
Саморегуляція бізнесу — це шлях у нікуди, оскільки підприємства завжди ставлять у пріоритет власні комерційні або політичні інтереси. Для захисту наших життів потрібні:
- результативні санкції;
- системи відкликання і припинення діяльності;
- незалежні контролери, що мають реальні повноваження.
Світ стоїть перед необхідністю глобального, об’єднаного підходу до регулювання ризиків штучного інтелекту. Це завдання ми не можемо перекласти на журналістів чи сам AI — лише разом, усвідомлюючи свої людські слабкості, ми здатні знайти правильні рішення для спільного безпечного майбутнього.
