Жителі тимчасово окупованих територій України, які не отримали російських паспортів або не оформили документи, передбачені вимогами Російської Федерації для так званих іноземців, наражаються на ризик потрапити до міграційних тюрем. У таких установах можуть утримуватися сотні, а іноді й тисячі українців.
Правозахисники повідомляють, що російська влада посилює тиск на мешканців окупованих регіонів, змушуючи їх оформляти російське громадянство або врегульовувати свій статус відповідно до російських норм. Відсутність належних документів може стати підставою для затримання та поміщення людини у центри тимчасового утримання іноземних громадян.
Варто зазначити, що термін, встановлений Росією для так званого врегулювання статусу жителів окупованих територій, закінчився 10 вересня 2025 року. Після цього невідповідність документів російським вимогам може слугувати приводом для затримання та подальшого перебування у центрі тимчасового утримання іноземних громадян з метою подальшого видворення.
В Росії функціонує 75 таких установ — центрів тимчасового утримання іноземних громадян (ЦВСІГ), які правозахисники часто називають міграційними тюрмами. На тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей для затримання осіб за порушення міграційних правил, запроваджених Росією, також застосовують ізолятори тимчасового тримання.
Депортація українців та покарання за незаконний перетин кордону РФ
Правозахисниця Альона Луньова повідомила, що після початку повномасштабного вторгнення російські окупанти вивезли до Росії частину засуджених із захоплених територій Херсонщини. Після відбуття строку покарання цих осіб не звільняли, а переправляли до міграційних тюрем.
"Вони не звільнялися з місць позбавлення волі на території Росії, а опинялися у міграційних тюрмах, бо карали їх за незаконний перетин російського кордону під час депортації," — пояснила правозахисниця.
До подібних установ також потрапляють:
- колишні українські політичні в’язні,
- мешканці окупованих територій без російських документів,
- громадяни України, які тривалий час проживали і працювали на території Російської Федерації.
На даний момент точна кількість українців у міграційних тюрмах невідома. За інформацією Луньової, вона може становити сотні або навіть тисячі осіб, але статистики щодо окупованих територій відсутні.
Умови утримання та проблеми з медичною допомогою
Умови в російських міграційних центрах правозахисники характеризують як тюремні — люди не можуть самостійно залишити установу. Водночас частина утримуваних має доступ до телефонів, що дозволяє підтримувати зв’язок із рідними та звертатися за допомогою до українських правозахисних організацій.
Окремою проблемою є відсутність повноцінної медичної підтримки. Серед утримуваних є особи з хронічними захворюваннями, такими як діабет, туберкульоз, гепатити, які потребують регулярного лікування. Зокрема, серед депортованих з Херсонщини ув’язнених є люди, для яких таке лікування є життєво необхідним.
За словами Луньової, звернення російських адвокатів до Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням надати медикаменти та засоби гігієни залишалися без відповіді.
"Це закрита установа, з якої не можна вийти і піти куди хочеш," — наголосила правозахисниця.
Одним зі способів звільнення є оскарження утримання в суді. Однак навіть після позитивного судового рішення українцям складно повернутися додому через брак коштів або відсутність паспорта. Оформити документи на повернення безпосередньо в Росії неможливо через відсутність там українських консульств. Про це розповіла адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Російські атаки та наслідки
Президент Росії Володимир Путін заявив російським військовим, що всі поставлені Кремлем цілі нібито будуть досягнуті.
За останній час стало відомо про низку проявів збройної агресії на території України:
- Росія атакувала автомобіль із гуманітарною допомогою та пункт швидкої медичної допомоги на Харківщині.
- В Запоріжжі після обстрілу торговельного центру «Амстор» виникла пожежа.
- Уранці 23 вересня в Києві внаслідок російських авіаударів спалахнули масштабні пожежі на цивільних об’єктах, зокрема, горить ринок «Шайба», розташований неподалік залізничного вокзалу, де раніше працював супермаркет «Велика Кишеня».
- Внаслідок російської атаки 23 вересня у Києві постраждали вісім осіб. Один із поранених, госпіталізований у тяжкому стані, пізніше помер у лікарні, повідомив міський голова Віталій Кличко.
- Ніч проти 23 вересня російські війська завдали по Україні 161 ударним безпілотником різних типів, серед яких 82 реактивні БпЛА. Сили протиповітряної оборони України знищили або подавили 119 ворожих безпілотників, а також три дрони типу «Бандероль»/«Дань-Т».
Читайте нас у Telegram та Sends.
Завантажуйте наш мобільний додаток:
Відеоматеріали:
Фото:
