Президент Литви Гітанас Науседа висловив переконання, що Росія фактично вже втратила війну проти України. Однак, за його словами, російське керівництво не готове офіційно визнати цю поразку через страх перед міжнародною юридичною відповідальністю та можливою помстою з боку власного населення.
Науседа зазначив:
– «Формально це ще не оголошено поразкою, але суттєво Росія вже програла цю війну. Проте керівництво країни не наважується визнавати поразку, оскільки боїться міжнародних судових наслідків та ймовірної реакції власного народу».
У контексті тривалої війни Росії проти України литовський президент підкреслив, що зі наближенням неминучих наслідків конфлікту ставки на полі бою постійно зростають, а Кремль усе більше опиняється в дедалі складнішому становищі.
Литва — країна-член НАТО та Європейського Союзу — значно посилює увагу до безпекових аспектів Балтійського регіону на фоні російської агресії проти України. Зокрема, 15 вересня 2026 року до повітряного простору Литви порушив кордон російський безпілотний літальний апарат. Міністерство оборони Литви повідомило:
– Безпілотник було перехоплено та знищено винищувачами НАТО, які несуть службу в рамках місії з охорони повітряного простору країн Балтії. Зараз литовські компетентні органи проводять розслідування інциденту.
В умовах зростаючих загроз з безпеки Литва готується до різних кризових сценаріїв та активізує координацію дій з союзниками. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис зауважив:
– «Загроза з боку Росії для регіону Балтії залишається безпосередньою, а головним засобом забезпечення безпеки східного флангу НАТО повинна бути ефективна політика стримування».
У свою чергу, заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв заявив про можливі серйозні наслідки для Литви у разі розміщення на її території зброї, включно з ядерною. За його словами:
– Литва нібито може «зникнути з карти світу, ставши радіоактивним попелом».
Ця заява була зроблена на тлі триваючих дискусій щодо безпеки Балтійського регіону та військової інфраструктури країн НАТО. Водночас литовська сторона офіційно наголошує на необхідності посилення оборонного потенціалу та стримування Росії. Представники Литви неодноразово висловлювали підтримку Україні та дотримання міжнародних норм права.
Варто відзначити:
– Заява Гітанаса Науседи про «поразку» Росії є політичною оцінкою ситуації, тоді як погрози Дмитра Медведєва відображають позицію окремого представника російського керівництва і не мають статусу офіційної міжнародної угоди або рішення.
Президент Литви зробив ці висловлювання під час виступу на Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй.
Також відзначається позиція речника Кремля Дмитра Пєскова, який заявив, що російська сторона виступає не за тимчасове припинення вогню, а за «міцний мир» з Україною.
Українська влада, у свою чергу, готова до переговорів стосовно режиму припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, однак очікує конкретних пропозицій від Росії та переліку об’єктів, які сторони мають зобов’язатися не атакувати.
Фактично:
1. Україна пропонує домовитися про припинення ударів по інфраструктурних об’єктах.
2. Офіційний Київ очікує від Москви чіткого переліку таких об’єктів.
3. Речник Кремля наголошує на прагненні до стабільного миру, не обмежуючись тимчасовими перемир’ями.
Колишній Президент США Дональд Трамп заявив про нібито досягнуту домовленість між Україною та Росією щодо утримання від атак на енергетичну інфраструктуру. Однак, як повідомляли, Трамп поспішив із проголошенням «енергетичного перемир’я» між двома країнами, згідно з виданням Financial Times.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна запропонувала Росії укласти домовленість про припинення ударів по енергетичних об’єктах, що має на меті зменшити наслідки для цивільного населення.
—
Читай нас у Telegram та Sends.
—
Завантажуй наш мобільний додаток:
– Apple Store
– Google Play Store
—
Доступні відео:
– Талант-шоу (автозапуск, цикл, без звуку)
– Рекламний банер CV (автозапуск, цикл, без звуку)
—
