Зернові врожаї Кіровоградщини: виклики експорту та перспективи аграріїв
Рекордний врожай і проблеми реалізації
До середини вересня агровиробники Кіровоградщини зібрали майже два з половиною мільйони тонн зернових культур, що перевищує показники минулого року. За даними департаменту агропромислового розвитку, щороту регіон експортує понад півтора мільйона тонн збіжжя. Однак сьогодні реалізація врожаю затримується через негаразди з низькими цінами та ускладнені експортні шляхи — обстріли ворожими силами українських портів, особливо Одеси, значно звузили експортні можливості. Статистика свідчить про зниження експорту агропродукції на 60% у порівнянні з минулим роком.
Залежність області від зовнішніх ринків
За словами Валерії Фурманової, очільниці департаменту агропромислового розвитку Кіровоградщини, аграрії вже намолотили 2,424 млн тонн зернових, що дещо більше за минулорічні 2,26 млн тонн. Зазвичай загальний обсяг зернового ресурсу в області сягає 3,5 млн тонн, з яких близько 23% йде на внутрішнє споживання: харчування, посівний матеріал та корм для тварин. Решта — це експортний потенціал, від якого залежить економіка регіону.
«Область повністю залежить від експорту. Зараз триває збиральна кампанія пізніх культур, і аграрії занепокоєні через неможливість реалізувати урожай на звичних ринках. Але у 2022 році ми вже стикалися з подібними викликами — і знайшли вихід, зберігаючи зерно у модульних сховищах та зернорукавах. Це допомогло знову вийти на ринки», — підкреслила Валерія Фурманова.
Фінансова підтримка для аграріїв
Через затримки з продажем урожаю та брак оборотних коштів агробізнес може скористатися програмою пільгового кредитування «5-7-9%». Ця державна ініціатива дозволяє отримати кредит для купівлі техніки, добрив, посівматеріалу чи виплати зарплат зі значною компенсацією процентної ставки від держави.
«Цей механізм дуже потрібен, адже підприємства мають забезпечувати працівникам мінімальні зарплати на рівні 26 тисяч гривень, щоб зберегти їх у робочому процесі. Підприємство, визнане критично важливим, має не лише працювати, але й утримувати колектив», — розповідає керівниця департаменту.
Актуальні шляхи експорту: виклики та пошук альтернатив
Через постійні ракетні атаки на порти Одеси транспортні компанії уникають заходу в ці порти. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький зауважує, що наразі експорт становить близько 40% від потенційних можливостей країни.
«Ми працюємо над розширенням альтернативних шляхів експорту й очікуємо на можливе відкриття портів Великої Одеси», — зазначає урядовець.
У відповідь на труднощі в серпні-вересні уряд запровадив додаткові заходи підтримки:
1. Спільно зі Світовим банком розроблено програму компенсації до 80% витрат на тимчасове зберігання збіжжя (зернорукави тощо).
2. Відкориговано закони щодо кредитування під заставу зерна – низка державних банків підтримала такі операції.
3. Програму «5-7-9%» зроблено більш гнучкою: аграрії можуть залучати кредит до 90 млн гривень під 10% річних.
Дунайський маршрут – тимчасовий варіант
Експорт через порти Дунаю виконує роль компенсатора, але не замінює повноцінної роботи морських портів. За словами трейдера Володимира Кошельника, доки Одеса в мирні часи могла обробляти до 6 млн тонн зерна щомісяця, то порти на Дунаї зараз справляються лише з 600-800 тисячами тонн.
«Це у десять разів менше, тому Дунай не здатен повністю компенсувати втрати через закриття морських портів», — констатує експерт.
Він також наголошує, що сьогодні фінансові вигоди отримують учасники логістичних ланцюгів, які беруть на себе значні ризики в умовах російських атак.
«Логісти отримують високу винагороду за ризики під час перевезення вантажів у небезпечних умовах, це певна плата за їхню сміливість», — додає Кошельник.
Переворот на ринку: покупець диктує умови
Через скорочення пропозицій і зміну балансу попиту та пропозиції аграрний ринок трансформувався з «ринку продавця» на «ринок покупця».
«Раніше на кожну тонну кукурудзи приходило десять покупців, тепер ситуація змінилася. Особисто мені більше подобався попередній стан, але доведеться адаптуватися», — каже трейдер.
Покращення експорту – зростання на 84%
Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка оприлюднив, що за перші десять днів вересня Україна експортувала майже 700 тисяч тонн агропродукції, що на 84% більше за аналогічний період серпня. У цьому позитиві велику роль відіграє нарощення відвантажень через Дунай і залізницю.
«Завдяки росту обсягів з альтернативних маршрутів очікуємо, що у жовтні експорт сягне близько 2,3 мільйона тонн», — прогнозує Максим Гопка.
Втім загальний валютний надхід в результаті втрат аграріїв вже знизився на 40% у порівнянні з минулим роком – через блокування морських портів аграрна галузь втратила близько двох мільярдів доларів.
Соняшник — культурна надія для аграріїв
У господарстві Новоархангельської громади нині завершується збір соняшнику, посіяного на 330 га, стільки ж, як і торік. Керівниця господарства Ольга Голобородько каже, що соняшник — це стратегічна культура, яка приносить прибуток за менших витрат у порівнянні з зерновими.
«Це символ нашої землі – рентабельний та не надто витратний у вирощуванні продукт», — розповідає Ольга.
Урожайність сягає трьох тонн із гектара, але нинішня ціна соняшника значно впала: з 33 тис. грн за тонну півтора місяці тому до 20 тис. грн зараз. Проте культура має перевагу, оскільки її можна продавати місцевим олійним підприємствам без накопичування на зберіганні.
«Соняшник для нас – рятувальний круг, адже ціна на нього все ще тримається краще за зернові, хоча й поступово знижується», — пояснює керівниця.
Крім того, виробництво соняшнику забезпечує додану вартість та робочі місця у країні, що важливо в умовах війни.
Стратегія утримання пшениці і фінансові виклики
Пшеницю наразі не продають, очікуючи на підвищення закупівельної ціни. В господарстві зберігається понад тисячу тонн зерна. Для порівняння, цьогорічна ціна — близько 5,5 тис. грн за тонну, тоді як торік вона була майже вдвічі вищою.
«Відсутність грошей призводить до проблем з виплатою орендної плати за землю, і ми вдячні орендодавцям за розуміння», — ділиться керівниця господарства.
Нішеві культури — альтернатива для стабільності
Щоб диверсифікувати виробництво та підтримати підприємство в період низьких цін, господарство вирощує нішеві культури, такі як просо, коріандр, сочевицю та гірчицю. Це культури, які потрібні для переробної, фармацевтичної та харчової промисловості.
«Просо дає гарний врожай — до 47 центнерів з гектара, і є вигідним через низькі витрати. Червона сочевиця дає близько 2 тонн, що для нас теж хороший результат», — розповідає Ольга Голобородько.
Крім того, господарство вирощує насіннєвий матеріал, продаючи його іншим агропідприємствам, що допомагає зберігати стабільність виробництва і підтримувати фінансову ситуацію.
«Вирощування насіння — один із способів утриматися на плаву під час кризових цінових періодів», — додає заступник керівника Ярослав Голобородько.
Прогноз цін та подальші перспективи
Врешті-решт, чи зможуть аграрії отримати адекватну компенсацію за свою працю, залежатиме від подальшого розвитку ринку та економіки. Очевидно, що фермери продовжують пристосовуватися до викликів і шукати шляхи покращення ситуації у складних умовах сьогодення.
—
Фото: Суспільне Кропивницький
