Прочитаєте за 5 хвилин
15 травня 2026, 14:20
За останній рік повітряна війна стала більш технологічною та інноваційною. Якщо у 2024–2025 роках основним викликом були масові FPV-дрони та перші експерименти противника з новими типами безпілотників, то сьогодні протистояння переходить у фазу складних екосистем, у яких вирішальну роль відіграють автоматизація, штучний інтелект і централізоване управління.
Про те, як змінився радіоелектронний боротьби (РЕБ), чому твердження «РЕБ не працює» є одним з найнебезпечніших міфів, а також якою стане боротьба з безпілотниками наступного року, розповів CEO компанії «Kvertus» Ярослав Філімонов.
Порівняння РЕБ у 2022 та 2026 роках
За цей період РЕБ трансформувався з набору окремих пристроїв до повноцінної комплексної системи. Раніше увага була зосереджена переважно на окремих засобах подавлення, натомість сьогодні створено комплекс радіоелектронної підтримки, який об’єднує радіоелектронну розвідку та радіоелектронну боротьбу в єдину інтегровану систему.
Головні досягнення:
- Інтеграція трьох фундаментальних функцій — виявлення, ідентифікації та подавлення цілей;
- Можливість не лише фіксувати сигнал, а й перехоплювати відео з безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що забезпечує миттєве визначення, чи є він ворожим або дружнім;
- Централізоване керування через сервер ситуаційної обізнаності — це дозволяє дистанційно контролювати десятки об’єктів, оновлювати програмне забезпечення через мережу й оперативно реагувати на появу нових загроз.
Результати модернізації системи
На початку 2026 року система пройшла серію державних, відомчих та міжнародних випробувань, включно з тестуваннями для донорських програм і захисту критичної інфраструктури.
Основні переваги:
- По всіх порівняльних тестах система посіла перші позиції за дальністю дії, якістю роботи та числом знешкоджених цілей;
- Стабільна робота у частотному діапазоні до 6000 МГц забезпечує ефективну протидію FPV-дронам, «Шахедам», кастомним безпілотникам та іншим пристроям, що використовують радіоканали.
Ступінь автоматизації протидії дронам
Раніше операторам РЕР доводилося вручну передавати інформацію про ціль операторам РЕБ. Нині цей процес займає лічені секунди, адже система:
- Автоматично визначає параметри сигналу та обчислює азимут;
- Пропонує оптимальний засіб подавлення;
- Активує необхідні антени.
Наступним кроком є впровадження повністю автоматизованих поворотних механізмів, які самі наводять антени на ціль та супроводжують її під час польоту. Це дозволяє застосовувати спрямовані антени з ефективною дальністю до 15 км і знищувати дрони ще до наближення до охоронюваного об’єкта.
Війна як інтелектуальне протистояння
Війна завжди була інтелектуальною боротьбою, але сьогодні центр ваги зміщено з «заліза» на програмне забезпечення, алгоритми та аналітику. Перемагає той, хто швидше адаптується, оперативніше впроваджує зміни та краще використовує зворотний зв’язок із фронту.
Технологічна перевага України
На сьогоднішній день технологічна перевага належить Україні завдяки:
- Вищій мотивації;
- Динамічнішому приватному сектору;
- Кращому доступу до сучасних комплектуючих;
- Потужній співпраці між компаніями.
Український оборонний сектор перейшов від конкуренції до тісної колаборації: виробники інтегрують свої рішення, створюючи комплексні системи, у яких РЕБ, радіоелектронна розвідка та засоби кінетичного ураження працюють як єдиний організм. Натомість Росія все ще зберігає глибокі ресурси і фінансову підтримку.
Роль штучного інтелекту (ШІ)
ШІ активно застосовується в безпілотниках для посилення точності наведення на ціль. У системах компанії «Kvertus» алгоритми навчаються автоматично класифікувати типи дронів і прогнозувати їх поведінку, що значно пришвидшує реакцію системи і скорочує час від виявлення до придушення.
Складність частот та адаптація системи
Для сучасного smart-РЕБ головним викликом стала вже не частота, а здатність системи гнучко адаптуватися до:
- Змін алгоритмів зв’язку;
- Стрибків частоти;
- Нових прошивок.
Коли з’являється новий тип дронів, зазвичай потрібно близько тижня на вивчення їхніх особливостей, оновлення програмного забезпечення та розгортання нової версії на всіх пристроях через хмарну інфраструктуру.
Можливість повного захисту від малих дронів
Технічно закрити повітряний простір від малих безпілотників можливо, однак ключовими чинниками є:
- Фінансування;
- Ефективна організація багатошарового захисту.
Радіоелектронна боротьба — лише один із компонентів системи, до якої також належать:
- Протиповітряна оборона (ППО);
- Мобільні вогневі підрозділи;
- Перехоплювачі;
- Засоби виявлення.
Комплексне поєднання цих складових забезпечує високу ефективність оборони.
Зміни у запитах військових і критичної інфраструктури
Якщо раніше замовлення стосувалися переважно обладнання, сьогодні військові та об’єкти критичної інфраструктури вимагають комплексних систем із повним сервісним обслуговуванням, яке включає:
- Навчання операторів;
- Технічну підтримку 24/7;
- Гарантійне обслуговування;
- Можливість дистанційного налаштування.
Для критичної інфраструктури це вже не просто закупівля пристроїв, а створення централізованої системи захисту, що охоплює десятки об’єктів одночасно.
Перспективи розвитку РЕБ на найближчий рік
Прогнозується подальша автоматизація та інтелектуалізація систем радіоелектронної боротьби. Розробляються нові рішення, здатні викликати відчутний «вау-ефект» і значно підвищити ефективність протидії дронам.
Основні виклики залишаться:
- Збільшення дальності FPV-дронів;
- Застосування дронів-носіїв;
- Ширше впровадження штучного інтелекту.
Розвінчання міфу про РЕБ
Найнебезпечнішим міфом є твердження: «РЕБ не працює». Це хибне уявлення не відповідає реальності. Радіоелектронна боротьба не є магічною палицею, але за умови правильного застосування вона рятує тисячі життів і залишається невід’ємною складовою оборонної системи. Усунення РЕБ із фронту призведе до значного зростання втрат.
Світовий інтерес до українських технологій
Зацікавленість українськими розробками постійно зростає, особливо у країнах Європи та Близького Сходу, які дедалі більше усвідомлюють потребу ефективних засобів протидії дронам. Український досвід є унікальним, адже всі технології проходять обов’язкову перевірку в реальних бойових умовах.
Український ОПК як стратегічний ресурс держави
Україна не має великих запасів нафти або газу, однак володіє іншим стратегічним багатством — оборонними технологіями. Саме вони можуть стати фундаментом економічного розвитку, посилення міжнародного статусу країни та забезпечення її національної безпеки.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) можна порівняти з «технологічною нафтою», яка потребує грамотного і раціонального використання.
